Жириновський знову судиться за завод і два гектари землі у Костополі

6 червня віце-спікер Держдуми і засновник Ліберально-демократичної партії Росії Володимир Жириновський, відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями, подав позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою до Кабміну провести реституцію (повернення майнових прав) деревообробного підприємства у Костополі, повідомляє «Деловая столица».
 
 Також Жириновський вимагає повернути два гектари зелі навколо підприємства. На цій землі до 1939 року була садиба діда політика Іцхака Ейдельштейна та його фанерний завод. Після приєднання території Рівненської області до СРСР майно діда, як стверджує Жириновський, було націоналізовано. А вже з 1944 року на місці його підприємства (обладнання якого вивезли нацисти під час Другої світової) діяв Домобудівний комбінат Наркомбуду.
 Вперше до Костополя Володимир Жириновський приїхав в 2007 році в вагоні потяга "Москва-Ковель" — з охоронцями і журналістом. На рівненському вокзалі його зустрічали генеральний консул РФ у Львові Євген Гузєєв і заступник голови облдержадміністрації Олег Торкунов, які показали Жириновському місце, де раніше стояв будинок Ейдельштейна і була меблева фабрика його діда. Зараз там одне з найбільших в Україні деревообробних підприємств швейцарської групи Sorbes — ТОВ "Свісспан Лімітед" з доходами більш ніж в 700 млн. грн. На територію ТОВ Жириновського тоді не пустили, мотивувавши це тим, що власники фабрики не дали своєї згоди. "Дуже образливо, що мене не пустили, — скаржився Жириновський. — У морально-етичному плані мені важливо домогтися визнання права власності на фабрику. Маю претензії до німецького уряду, яке двічі її руйнувало ". Тоді Жириновський пообіцяв увійти в число власників" Свісспан Лімітед ".
 Ще в 2011 р. Жириновський направив тодішньому президенту України Віктору Януковичу листа з проханням "вжити правове, політичне рішення про повернення фанерного заводу законному спадкоємцю".
 
 Початок судових тяжб Жириновського в боротьбі за "костопільський спадок" поклав Нікулінського районний суд Москви, який в червні 2011 р. офіційно визнав політика спадкоємцем Іцхака Ейдельштейна, загиблого під час війни в костопільському гетто. У травні 2012 р. на підставі рішення московського суду глава ЛДПР спробував отримати у приватного нотаріуса у Костополі свідоцтво про право на спадщину, в чому йому відмовили через відсутність у політика будь-яких документів на нерухомість і землю. Зараз же, як йдеться у позовній заяві Жириновського, право звернутися до українського суду у нього з`явилося 21 квітня з підписанням Україною угоди з Євросоюзом про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі. Що, на думку Жириновського, зобов`язує Україну привести свою законодавчу базу в повну відповідність із законодавством ЄС у плані реституції майна.
  "У разі неможливості повернути це майно в натурі можна виплатити за нього грошову компенсацію або дати рівноцінну земельну ділянку", — йдеться у позові.
 Втім, на українських суддів доводи одіозного політика не подіяли. 1 червня Жириновському в розгляді позову відмовили, вказавши на те, що угода з ЄС ще не ратифікована, а тому посилатися на нього немає ніяких підстав.

 За словами юристів, в існуючих правових реаліях у політика немає навіть найменшого шансу відсудити собі в Україні "родові землі". "Його позиція не витримує перевірки Конституцією, яка гарантує непорушність прав поточних власників. Відсутня закон, що регламентує питання реституції майна", — говорить партнер юридичної компанії FCLEX Олег Малиневський. Він додає, що доступний громадськості текст угоди про асоціацію України і ЄС не містить будь-яких вимог до нашої країни про вирішення питання реституції. Хоча деякі держави, отримуючи членство в Євросоюзі, дійсно приймали закони про реституцію. При цьому їх зміст, за словами Малиневський, встановлювалося самими державами з урахуванням їх історичних та економічних особливостей.

Источник: Регiоальний портал - РIВНЕ | Прочитать на источнике