Краще знати, ніж вживати

«Відверто про наркотики: краще знати, ніж вважати» – таку назву мав тренінг для журналістів та студентів кафедри журналістики Сумського державного університету, що відбувся у Сумах з ініціативи громадської організації «Клуб «Шанс» за підтримки Сумського прес-клубу. Фінансово підтримав проведення заходу Міжнародний фонд «Відродження». 

Краще знати чи вважати? Після тренінгу остаточно сформувалося переконання: «краще знати й не вживати». 

«Я не пам'ятаю, за яких обставин спробував наркотик уперше, бо через героїн багато чого в моїй пам'яті стерто. Але часто, особливо коли лягаю спати і заплющую очі, якісь шматки з життя спливають у пам'яті: коли в стані ломки ти вириваєш у якої-небудь жінки сумку в під'їзді, коли б'єш скло у машини і вириваєш магнітолу, коли знімаєш у котрогось хлопчини куртку, коли плюєш на матір, батька, близьких, рідних, коли відчуваєш, що ти одержимий якоюсь силою, яка керує тобою і рабом якої ти став…»
Ігор, 21 рік.

«Я часто чую запитання від своєї мами: «Чи бувають колишні наркомани?». Вона хоче сподіватися, що так. Що у минулому залишиться все, що вона пережила: пізні мої повернення, коли я тут же, не підійшовши до неї, ховалася в кімнаті, або у ванній. Довгі рукави, навіть у спекотну погоду, постійно божевільні очі, що дивляться в порожнечу, адже щоразу, заглядаючи в них, вона сподівалася побачити тверезий погляд, як раніше, коли я була підлітком і ніщо не віщувало біди. Мама ніколи не думала, що невдовзі не буде знаходити собі місця, розшукуючи свою маленьку, улюблену дівчинку в клубах, бо та не ночувала вдома вже дві доби, і запитувати себе, а чи бувають колишні наркомани...»
Іра, 19 років.

Источник: Вітаємо на головній сторінці інтернет-газети "СОТНЯ"! | Прочитать на источнике