Керівництво міліції вважає, що фото підошви берца міліціонера на рівні об’єктиву фотографа "не відображає реальної ситуації, яка мала місце"...
Як ми вже повідомляв "Прес–Центр" Черкаський міліціонер намагався здійснити "подвиг": ногою вибити фотоапарат у журналіста.
"В засоби масової інформації потрапило фото, що нібито ілюструє факт перешкоджання роботі журналістів працівником міліції під час подій 5 січня 2014 року біля Центру дитячої та юнацької творчості.
По даному факту проводиться перевірка і попередньо встановлено, що дане фото не відображає реальної ситуації, яка мала місце. Прес–служба звертається з проханням до представників засобів масової інформації залишатися неупередженими під час виконання своїх професійних обов’язків" – повідомляє СЗГ УМВС України в Черкаській області.
В соціальній мережі "Фейсбук" вже почали глузувати з такого коментаря правоохоронців:
"Можливо, "грифонівець" так вітався із журналістом? А й правда, руки зчеплені – можна привітатися ногою...
А може, хлопчина хотів продемонструвати свій добре начищений чобіт?
А раптом все й справді інакше: скажені пенсіонери накинулися на спецпризначенця, звалили його з ніг і він "укрився" чобітьми?
Може бути й таке, що міліціянт грівся, підстрибуючи: "Хто не скаче – той москаль!"
Та й зрештою, що робить спецпідрозділ охорони судів серед мирних пенсіонерів? Якщо міліція не знайде "розбишаку" за фотографією, журналісти будуть змушені його розшукувати за розміром чобота, як Попелюшку" – пише Людмила Коваленко.
"А–а–а! Ета нє то, шо ви падумалі! Пропоную варіант відмазки: міліціонер турботливо намагається виставити правильний фокус на об"єктиві журналіста, але руки зайняті, тому він змушений робити це ногою..." – припускає Юрій Сас.
А журналіст з Умані Володимир Гамалиця, взагалі пропонує підготувати матеріал про "героя":
"З приводу грифонівця, що вибивав камеру ногою.
Нюні у фейсбуці ніякого результату не дадуть.
Потрібна методика колективної відповідальності.
1. Встановлюємо особу грифонів ця
2. Починаємо працювати з колом близьких осіб – батьки, дружина, кохана.
3. Беремо характеристику на нього у школі, ВНЗ, хто викладав у нього основи.
4. Опитуємо сусідів, колишніх друзів по двору, чим в дитинстві захоплювався, що курив, кого бив. Враховуючи його типаж, знаходимо серед колишніх однокласників матеріал, кого він чмирив.
5. Готуємо розгорнутий матеріал з фотками і коментарями найближчих йому осіб. Описуємо як живе, на чому їздить, чи відповідає оселя рівню заробітку.
6. Під занавес напрягаємо прес–службу, щоб він дав коментар. Знаходимо де він мешкає, пробуємо взяти коментар по дорозі додому.
7. Випускаємо в друк. Щоб усій його рідні і близьким людям колеги на роботі могли сказати персональне "дякую". І щоб близьким було соромно за такого вибл@дка. Щоб вони почали його довбати...
Тоді буде результат. Ну що, черкаські колеги, хто візьметься?" – зазначив Володимир.
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Міліція виправдовується – черкащани знущаються – журналісти хочуть самостійно знайти "героя""