Конкурс великих сподівань

Уже вчетверте пролунали-просяяли в Рівному теплим світлом гармонії і сподівань «Бурштинові нотки» – відомий у всій країні національний конкурс української музики. Півтисячі талановитих юних музикантів – солісти, учасники шкільних ансамблів та хорових колективів – з’їхалися до нас із п’ятнадцяти областей України.
Свято дитячої наполегливості й працелюбності завершилося великим гала-концертом на академічній сцені рівненського театру. А кращі з найкращих полетіли до рідних міст, містечок і сіл на крилах першого, найчас­тіше, в їхній творчості великого визнання. Лауреатів «Бурштинових ноток» відтепер охоронятимуть рівненські співаючі бурштинові янголи. Ця символічна фігурка – головна нагорода нашого конкурсу. Цього року вісімнадцять таких статуеток вибороли переможці в семи номінаціях конкурсу: народна пісня, класичний та естрадний вокал, клавішні, духові, струнні та народні інструменти.
Дитячі виступи оцінювало традиційно представницьке зіркове журі, в якому працювали народний артист України Тарас Баран (м. Львів), народний артист України Гаррі Абаджян (м. Харків), відома й титулована композиторка Ірина Кириліна (м. Київ), заслужений діяч мистецтв України Володимир Курач (м. Київ), професорка Донецької державної консерваторії Наталя Чеснокова, президент міжнародного фестивалю «Зоряний Симеїз» Михайло Киптенко (АР Крим). Судили виконавців і рівняни, теж, до речі, не менш знамениті: заслужений артист України, директор музичного училища Анатолій Бортнік, професор і декан музично-педаго­гічного факультету інституту мистецтв гуманітарного університету Микола Корейчук та відомий піаніст, лауреат національних та міжнародних конкурсів Юрій Трофімчук.
Вчетверте очолив команду музичних арбітрів «Бурштинових ноток народний артист України Мар’ян Шуневич зі Львова.
– Очікування в мене якнайкращі, – розповідав він нашому кореспондентові перед початком конкурсних слухань. – Я сподіваюся, що так, як і минулого року, «Бурштинові нотки» подарують країні нові відкриття, а талановитим учасникам – ще більшу впевненість у собі й заслужені нагороди.
На гала-концерті зі сцени театру він щиро подякував гостинному Рівному за високий рівень організації конкурсу, меру Володимирові Хомку – за те, що, попри труднощі в країні, знайшов і кошти, й сили на цю добру справу. Відзначив маестро і високий рівень юних конкурсантів: аж 65 відсотків із них заслужено про­йшли в другий тур і стали дипломантами. А от гран-прі не присудили.
– А ви самі кому б сьогодні віддали гран-прі? – відказав на запитання запитанням професор Львівської національної музичної академії Тарас Баран. – Таких яскравих виконавців, які були в нас на попередніх конкурсах, цього року не було. Згадайте, наприклад, володарку минулорічного гран-прі Дарію Демчук: вона співала на три голови вище за інших конкурсантів. А планку нам треба тримати високо: конкурс має авторитет у всій країні, до нього вже є інтерес у талановитої молоді з інших держав. Як чудово грала на відкритті конкурсу цимбалістка з Китаю Жень Цзяці! Тож наші вимоги щороку стають більшими.
Я знаю, що багато хто з переможців попередніх років вчиться в музичних училищах і вишах. Піаніст Нестор Павленко – переможець «Бурштинових ноток» 2011 року – тепер потужний музикант, їздить із концертами по всій країні. Та буде достатньо і того, що діти, які вчаться музиці, грають на конкурсах, виростуть у культурну еліту країни. Вони шляхетні, в них широкий світогляд, інші, витончені, думки й почуття.
А ще хочу похвалити організаторів. Усе добре, усе налагоджено. У майбутньому рівненський конкурс може перерости і в міжнародний. Можливо, тоді до програми додадуться й майстер-класи відомих викладачів і музикантів. Безперечно, «Бурштинові нотки» мають славне майбутнє.
Ми поцікавилися враженнями про «Бурштинові нотки» в багатьох учасників, які приїхали з різних міст України. Пропонуємо до вашої уваги кілька з них.
– Торік я виступила на обласному конкурсі в Тернополі і зайняла там третє місце, – розповіла юна флейтистка, учениця першої тернопільської музичної школи Яна Петрова. – Із Валентиною Іванівною, моєю вчителькою, вирішили, що будемо готуватися до «Бурштинових ноток». Довго працювали над програмою, бо від репертуару теж багато що залежить. Я сподівалася хоча б на диплом, але у Рівному мені пощастило: отримала перше місце і співаючого янгола.
– Рівень «Бурштинових ноток» вважають у Тернополі дуже високим, – визнала вчителька Валентина Ласійчук. – Школа бере в ньому участь уже третій рік. На другому конкурсі флейтистка із нашої школи також посіла перше місце, а от торік ми мали лише диплом учасника. Для Яни підібрали цікаву програму. Ми дуже задоволені участю в «Бурштинових нотках». Ми слухали не тільки духовиків, а й ходили на виступи вокалістів, піаністів, скрипалів. Рівень конкурсу дуже високий.
А ось що розповіла нам після показового виступу маленька ­піаністка з Івано-Франківська Софійка Косило:
– Я уже вирішила, що стану в майбутньому музикантом. Моя вчителька, Наталія Сич, вклала дуже багато праці в цю перемогу. Ми підготували дуже складну річ – прелюдію Василя Барвінського «Fis-dur».
– Це твір «училищного» рівня, взагалі шедевр фортепіанної мініатюри, – приєдналася до нашої розмови Наталія Павлівна. – Софійка уже має дуже серйозний репертуар, ми навчаємося з нею за прискореною програмою. Дівчинка була лауреатом кількох обласних конкурсів, але нам дуже цікаво було побувати саме тут. Ми тільки торік дізналися про «Бурштинові нотки», і нас одразу зацікавила можливість показати себе такому представницькому журі.
У чому ж секрет привабливості «Бурштинових ноток»?
Про рецепт успіху ми запитали у Галини Кульчинської, заступника рівненського міського голови. Адже блискуча ідея започаткувати конкурс саме в нинішньому форматі належить саме їй.
– Все просто, – посміхнулася задоволена своїм починанням Галина Григорівна. – «Бурштинові нотки» – чи не єдиний в Україні конкурс, на якому діти, котрі з року в рік системно опановують виконавське мистецтво, навчаються в музичних школах, можуть показати свої досягнення фаховому журі, послухати однолітків і однодумців з інших міст. Потім ці діти вже свідомо, з повним розумінням того, що вони здатні творити справжню музику, вступають у музичні училища і консерваторії. Ну, а для Рівного «Бурштинові нотки» – це ще одна унікальна родзинка. І вона дійсно робить наше місто більш відомим, привабливим і неповторним.

Источник: Регiоальний портал - РIВНЕ | Прочитать на источнике