Соратник по Помаранчевому Майдану 2004 року, кандидата у народні депутати по виборчому округу №194 Миколи Булатецького, голова ГО "Черкаси – твій дім" Петро Чернявський, опублікував свій аналіз програшу єдиного кандидата від опозиційних сил.
"На мій погляд вже очевидно, що Булатецький програв вибори. Вірніше було б сказати, що не Булатецький прогав, а Поплавський купив вибори. Про тотальний підкуп виборців знав кожен школяр, але за їх масштаби винуватий Булатецький. Вірніше бездіяльність його штабу, якщо взагалі був той штаб, як такий. Вся робота по протидії підкупу зводилася до бла– бла і ай– ай– ай. І це по при досвід принесений ще Шуфричем, який довів, що черкащани хоч і продажні, але абсолютно чесні. Вони завжди голосують так, як їм платять. Тому потрібно було не заробляти на виборах, не "жидити" кошти, а не пожаліти 5–10 Тис.$ і купити одного– двох інформаторів з команди Поплавського, відслідкувати їх розгалужену сітку провокаторів, що займаються підкупом і сколотивши команду прихильників ( якою так нахвалився Булатецький ) одномоментно їх накрити та здати правоохоронним органам. Тоді був би не лише резонанс, а й всі підстави на відкриття кримінальних спав. Але знаючи організаторські здібності Миколи, вийшло так як вийшло. Проте хто міг організувати таку роботу? Єдине на кого покладався Микола – це на свого сина. Та на жаль, досвід не заміниш відданістю. Ці речі не можуть замінити одна одну, а можуть лише доповнювати.
І наступне. Миколі треба було менше виступати на різних зібраннях своїх прихильників, тому що з кожним його виступом коло прихильників не збільшувалось, а зменшувалось. Проблема в тому, що він виступав не як кандидат в депутати і навіть не як депутат, а як ТРИЖДИ депутат. Він виступав зухвало, як диктатор для якого не існувало іншої думки крім його власної. Наприклад, під час виступу в нас на "Бізнескубі" Микола Іванович просто пообіцяв ( як стане депутатом ) звільнити з роботи одного з його членів, хто не поділяв його (Миколині) погляди. Після того як він покинув зібрання то 80% з тих хто думав за нього голосувати сказали, що тепер цього категорично робити не будуть. А скільки було таких зустрічей... Люди все більше переконувалися, що він лише "лає" на "бандитів", але при цьому зовсім не вникає в суть проблем і не пропонує шляхи їх вирішення. Вірніше шлях лише один – " банду геть!" Під такий стиль і таке бачення навряд чи можна було розраховувати на підтримку думаючий людей, а це саме ті 5–10% яких йому не вистачило.
А взагалі то, можливо, вся ця аналітика нічого не варта, а дійсно існує якась "Карма Булатецького", яка просто жартує над очевидною перемогою, намагаючись змінити людину, зробити її спочатку щирою, а потім владною? Адже потрібно вбити Дракона в собі, а не вбити його для того, щоб самому стати Драконом" – зазначив Петро Олексійович на своїй сторінці соціальній мережі "Фейсбук".
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Карма Булатецького – завжди програвати?"