Верховна Рада викликає "на килим" черкаського губернатора

Голову адміністрації викликають, щоб пояснив правомірність руйнування історичної пам’ятки на батьківщині Кобзаря.
Пристрасті навколо зруйнованої хати чумака в селі Моринці на Черкащині продовжують розгоратися, повідомляє "Україна Молода".
Учора з трибуни Верховної Ради народний депутат Ірина Геращенко розповіла про те, що побачили на батьківщині Шевченка її помічники, які особисто побували на місці подій. "Там усе набагато гірше, аніж навіть передбачалося. По–перше, самі музейники не можуть назвати точний вік розібраної хати. Одні стверджують, що їй 70 років і це була псевдоавтентика для туристів. Другі — що хата 1854 року і після скандалу її автентичність спеціально ставлять під сумнів. По–друге, ніхто не може толком сказати, скільки коштів піде на так звану реставрацію і коли вони будуть виділені.
Суми співробітники заповідника і виконавці розбору хати називають від 2 мільйонів до 300 тисяч. При цьому реально поки що не виділено ні копійки. Тому фрагменти розiбраної хати стоять під деревом і валяються на землі навіть без покриття плівкою чи навісу. По–третє, ніяких спеціалістів–реставраторів до експертизи проекту не залучали, на розборці хати їх не було, ніякої фото– чи відеофіксації не велося, детальний опис теж не проводився — це визнав на диктофон сам чоловік, Віктор Зоркін, який і розбирав самотужки ту хату. Скаржиться, що за роботу досі не заплатили.
Ніяких експертів: музейників, шевченкознавців, реставраторів до проекту залучено не було", — заявляє Ірина Геращенко. Вона звернулася до парламенту з вимогою заслухати пояснення голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба щодо ситуації, яка склалася навколо реконструкції об’єкта "Хата чумака".
У Національному заповіднику "Батьківщина Тараса Шевченка" запевняють, що хату "було розібрано відповідно до світової технології реставрації історичних об’єктів, за якою всі автентичні елементи зберігаються, як це було на території Музею народної архітектури та побуту в Пироговi, куди свого часу перенесли і хату доби Шевченка з села Шевченкове Звенигородського району".
У Черкаському управлінні культури запевнили, що всі роботи були проведені відповідно до проектно–кошторисної документації, розробленої на замовлення згаданого заповідника будівельно–архітектурною фірмою "ЛАРО". "Усі деталі розібрані, пронумеровані й лежать там на місці, чекаючи реставрації. З дня на день ми почнемо робити фундамент і на ньому відтворимо хату", — повідомив заступник начальника управління культури Микола Суховий. Він же запевнив, що хату відновлять практично у початковому вигляді: "Там доведеться замінити максимум 25% деревини, що підгнила знизу. А основна частина — двері, вікна, сволок — збереглася в автентичному вигляді, все буде відтворено на своїх місцях".
Саме це найбільше і бентежить людей, які все життя мали справу з традиціями народної архітектури. "Хата чумака у Моринцях належить до так званих сошних хат, коли вкопували десь на метр у землю по чоти­рьох боках міцні дубові стовпи, і на них трималася хата, — розповів відомий архітектор, співробітник Національного музею народної архітектури і побуту в Пирогові Сергій Верговський. — Такі хати дуже легко ремонтувати — досить зробити підкоп, замінити підгнилу частину сохи, замінити дерево знизу — і все, пам’ятка збережена.
Для повної розборки потрібні набагато вагоміші причини — наприклад, коли починають випадати крокви. Адже розборка означає пониження рівня автентичності". Пана Верговського здивувало, що експертну оцінку проекту давала черкаська філія ДП "Держбудекспертиза", а не спеціалізований заклад. "Коли йдеться про пам’ятку архітектури, то тут має працювати не лише технічна служба, а й спеціалісти, які знаються на особливостях народної архітектури. Правда, може бути і ще одна причина — гроші. Але пам’ятка від цього не виграє", — зазначає архітектор.
Сам пан Сергій був причетний до перетворення хати чумака на музейний об’єкт. До 150–річчя з Дня народження Шевченка його запросили допомогти реконструювати стару хату, яка стояла пусткою. Саме тоді відбулася музеєфікація хати, її підрихтували і оформили інтер’єр. Він стверджує, що хата ХІХ століття і їй щонайменше 150 років.
В управлінні ж культури наполягають, що хата не є історичною пам’яткою. Більше того, на цей момент об’єкт "завис у повітрі", оскільки процес передачі хати на баланс заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" не завершено. Більше того, на відновні роботи не надійшло іще й копійки, хоча вартість проекту (а відповідно до нього поряд із хатою планується звести ще й повітку, клуню, льох, криницю) — 2 мільйони гривень.
Аби вгамувати емоції, черкаська влада швиденько презентувала макет нової хати чумака, але черкаська інтернет–спільнота називає ту оселю підробкою, закидає владі, що вона не зберігає автентичні будівлі, як це прийнято у світі, й дивується тому, навіщо було одне завалити, аби збудувати те саме та ще й за 2 мільйони.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике