Встановлено пам’ятник чотирьом гетьманам України

Напередодні великого релігійного свята Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважається покровителькою козацтва, у Тальному було встановлено пам’ятник чотирьом гетьманам України.
Голова райдержадміністрації Микола Бардадим під час зустрічі з представниками місцевих засобів масової інформації зазначив: "Зміни, що відбуваються в Тальному, помічають жителі та гості нашого міста. Місто стало більш чистим та охайним. Проведено ряд робіт із благоустрою. Зокрема, в цьому році зроблено поточний ремонт доріг на суму понад 300 тисяч гривень, тривають роботи по осучасненню Тальнівської автостанції. Змінюється й центральна частина міста. У квітні відновлено Алею Героїв та впорядковано зони відпочинку, реконструйовано площу, на якій замінено тротуарну плитку.
Напередодні великого релігійного свята Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважається покровителькою козацтва, було встановлено пам’ятник чотирьом гетьманам України.
Задум встановлення цього пам’ятника виник ще у 2011 році. Над створенням скульптурної композиції працювала група художників, скульпторів та істориків. А його реалізація стала можливою завдяки сприянню та фінансовій підтримці місцевого благодійника, справжнього патріота України, Володимира Петровича Мовчана, який дуже багато зробив та продовжує робити для духовного відродження Тальнівщини.
Хотілося б подякувати за допомогу всім, хто взяв участь у реалізації цього проекту – меценату, Володимиру Петровичу Мовчану, депутату Верховної ради, Герою України Геннадію Борисовичу Бобову, виконкому Тальнівської міської ради та особисто міському голові Олександру Федоровичу Біленку.
Відкриття пам’ятника відбудеться найближчим часом і приурочене до заходів, запланованих до 90–річчя утворення Тальнівського району, 60–річчя утворення Черкаської області та 200–річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. В урочистих заходах з цієї нагоди візьмуть участь делегації з усієї Черкащини. Адже аналогів такого пам’ятника немає не лише в області, а й в Україні"
ДОВІДКОВО:
Пам’ятник встановлено на вшанування видатних гетьманів України Івана Мазепи, Петра Дорошенка, Байди Вишневецького, Богдана Хмельницького.
Дмитро–Байда Вишневецький – засновник і перший кошовий отаман (гетьман) Запорізької Січі. Народився у першій половині 16 століття. Прославився обороною південних рубежів України від турецько–татарських набігів. Сприяв перетворенню козацтва на самостійну військово–політичну силу. Потрапив у полон під час одного із походів, загинув у Стамбулі.
Є героєм багатьох народних легенд, переказів, пісень, зокрема "Пісні про козака Байду".
Богдан–Зіновій Хмельницький – керівник Визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. проти Речі Посполитої (тодішня назва Польщі). Засновник і гетьман Української козацької держави 17століття. Видатний полководець та державний діяч.
Народився у 1595 році. Навчався у Львівській єзуїтській колегії, один із найосвіченіших державних діячів того часу.
У 1648 році організував козацьке повстання проти польсько–шляхетського панування. Здобув чимало військових перемог над польськими військами (найзначніші – у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовим, Збаражем). За Зборівським мирним договором 1649 року Польща визнавала широку автономію Наддніпрянської України у складі трьох воєводств – Київського, Чернігівського, Брацлавського, яка дістала назву – Військо Запорізьке.
Підписав Переяславську угоду із Московським царством (1654), згідно якої козацька держава переходила під московський протекторат (оборонний союз).
Встановив широкі дипломатичні зв’язки із державами Європи – Швецією, Англією, Францією, Туреччиною, Кримським ханством, Московським царством (тодішня назва Росії).
Помер у 1657 році у Чигирині. Був похований у церкві у с. Суботові.
Петро Дорошенко – гетьман Правобережної та Лівобережної України у 1665–1676 роках. Походив із відомого козацького роду (його дід, Михайло Дорошенко, був козацьким гетьманом 1 половини 17 століття).
Народився у 1627 році. Учасник Визвольної війни 1648–1657 рр. Обраний гетьманом у 1665 році. Намагався об’єднати Лівобережну та Правобережну Україну і досяг цього у 1668 році.
Відстоював незалежність України від польських та московських посягань. У своїй політиці орієнтувався на Османську імперію (тодішня назва Туреччини), через що згодом втратив підтримку козацтва і населення.
У 1676 році попав у полон, зрікся гетьманської булави, і був відправлений на почесне заслання до селища Ярополче (біля Москви), де був воєводою.
Помер у 1698 році.
За свої прагнення до незалежності України, безкомпромісність у боротьбі і довготривале правління у народній творчості був названий "Сонце Руїни"(епоха в історії України у 2 половині 17 століття дістала назву "Руїна", через велику кількість руйнувань і людських жертв)
Правнучкою Петра Дорошенка була дружина Олександра Пушкіна, Наталія Гончарова.
Іван Мазепа – гетьман Лівобережної України у 1687–1709 рр. (у 1704–1709 рр. – гетьман Наддніпрянської України). Борець за незалежність України, відомий меценат.
Народився у 1639 році. Молодість провів при дворі польського короля. З 1669 року – на службі у гетьмана Петра Дорошенка, пізніше – гетьмана Івана Самойловича. Був генеральним осавулом, а потім генеральним писарем. Після зречення Івана Самойловича, у 1687 році стає гетьманом Лівобережної України.
Час його гетьманування запам’ятався розвитком культури, мистецтва та архітектури по всій Україні (першочергове значення мало будівництво та реставрація православних церков і храмів). Кошти на будівництво чи відновлення церков надавав Іван Мазепа.
У 1703 році стараннями гетьмана Києво–Могилянський колегіум дістає статус академії.
На початку російсько–шведської війни 1700–1721 роки (Північна війна) дотримувався проросійської політики, однак постійні утиски української автономії з боку царя Петра І змусили його із частиною козаків перейти на бік шведського короля Карла Дванадцятого. Помстою за перехід стало захоплення і руйнування гетьманської столиці Батурина російськими військами. У 1709 році царськими військами була зруйнована й Запорізька Січ.
У 1709 році Іван Мазепа і його прихильники брали участь у Полтавській битві на боці шведської армії. Після поразки шведів, він разом із шведським королем змушений був відступати до Молдавії, де і помер у вересні 1709 року (м. Бендери).
Після Мазепи гетьманом України у вигнанні був проголошений Пилип Орлик (автор першої Конституції України, 1710 рік).

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике