Розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку

Відповідно до п.152.4 ст.152 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами р.ІІІ ПКУ та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту.
Форму Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток (далі – Розрахунок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2013 №39, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2013 за №215/22747. Формою Розрахунку передбачено підписи керівника та головного бухгалтера підприємства, а також керівника відокремленого підрозділу.
Таким чином, у разі прийняття платником податку рішення щодо сплати консолідованого податку, Розрахунок подається відокремленим підрозділом до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням за підписами керівника такого підрозділу та керівника і головного бухгалтера підприємства.