Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності

Відповідно до п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із з мінами та доповненнями (далі – ПКУ) розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ;
Разом з цим згідно з пп.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПКУ річна сума платежу не може перевищувати:
- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ;
- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оценки.
При цьому, розмір орендної плати може бути більшим граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (пп.288.5.3 п.288.5 ст.288 ПКУ).