3 вересня в районному Будинку культури відбувся творчий вечір, присвячений 90-річчю з дня народження талановитої, мудрої жінки, корифея чигиринської сцени, керівника фольклорно-етнографічного ансамблю «Козачка», Заслуженого працівника культури України Марії Хомівни Орленко.
Привітати ювілярку прийшли керівники районної влади, працівники культури Черкащини, громадськість району і поціновувачі таланту Марії Хомівни. І звичайно дорогі для іменинниці онуки Назар, Сергій, Оксана та Галина і правнуки Нікіта, Поліна, Максим та найменша – Софійка.
Зі щирими словами подяки за багаторічну вірність культурі чигиринського краю звернулися до ювілярки голова райдержадміністрації Олександр Цисаренко та заступник голови районної ради Віктор Півторак.
Завітали на свято з подарунками та словами привітань гості з Черкас: художній керівник Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка Сергій Проскурня та балетмейстер театру, заслужений артист України, Володимир Татарінов, директор обласного центру народної творчості Таміла Іванова та завідуюча відділом фольклору Наталія Савченко. Приєднались до привітань міський голова м. Чигирин Сергій Тимченко, голова міської організації ветеранів Любов Орленко, заступник генерального директора Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», заслужений працівник культури України Віктор Лазоренко, колишній завідувач районним відділом культури, заслужений працівник культури України Микола Маркіянович Кучман, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Галина Романенко, директор районного Будинку культури Микола Головко, директор дитячої музичної школи Лариса Філоненко.
Настоятель Храму Казанської Ікони Божої Матері Української Православної Церкви Київського Патріархату протоієрей Василь Месеча подарував Марії Хомівні Ікону Божої Матері «Семистрільну» і побажав під її захистом прожити ще багато літ у доброму здравії.
Упродовж творчого вечора звучали українські народні пісні у виконанні талановитих артистів – учасників народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Козачка», народного самодіяльного хору районного Будинку культури, тріо «Мальви» та Олександра Загоруйка.
Довідково:
Життєвий і творчий шлях Марії Хомівни Орленко
Починалось все в маленькому селі Розсошенці, що на Чигиринщині. В сім’ю Хоми та Катерини Ґрунтових прийшла радісна звістка – народилася дитина, така жадана й очікувана, Марійка. Дитя росло жваве, миле, енергійне, бо ввібрало в себе любов всього роду, де дітей більше не було. Тож і наділяли Марійку всім найкращим, що було в родині, її найрідніші люди: дві тітки, хрещена Тося, дідусь і бабуся, мати і батько.
Найбільше Марійка любила дідуся. Як тільки спускалась вечірня зоря, дідусь брав скрипку, сідав на призьбу і грав, а Марійка – витанцьовувала. Родина була співуча й часто вечорами співали народних та церковних пісень. Отже пісня з раннього малку ввійшла в життя дівчинки, полонила її душу і серце.
Від тьоті Сані, яка працювала в столиці на заводі і там грала в капелі бандуристів, Марійка навчилась грати на бандурі, і батько виміняв для доньки у Чигирині цей омріяний музичний інструмент за 15 пудів проса.
Ось так, в любові з піснею і танцем, минуло дитинство.
Незважаючи на загальну любов, яка супроводжувала Марію Хомівну, життя не завжди було безхмарним. Почалась Велика Вітчизняна війна, і вона відчула на собі її чорні справи: 18-тирічній дівчині разом з однолітками довелося переховуватися по лісах та льохах від переслідувань фашистів, щоб не потрапити в неволю до Німеччини.
Та саме в роки війни відбулася знакова подія в житті Марії – зустріла вона свого чоловіка – Григорія, разом з яким прожили вони в парі 40 щасливих років. Виростили двох дітей – донечку Галину та сина Сергія, які в свою чергу подарували Марії Хомівні онуків Назара, Сергія, Оксану, Галину і правнуків Нікіту, Поліну, Максима та Софійку.
В любові до української народної пісні виховувалися всі члени родини, адже чоловік Марії Хомівни теж чудово співав, був учасником народного хору, а пізніше – хору ветеранів.
У 1952 році Марії Хомівні запропонували очолити районний Будинок культури. З того часу вона ні на день не залишала справи, до якої прикипіла всім серцем. Марія Хомівна створила в РБК три народних колективи: спершу агітаційно-художню бригаду «Чигиринка», якою керувала багато років. Потім – народний театр, керівництво яким здійснювала на громадських засадах. І нарешті – фольклорно-етнографічний ансамбль «Козачка». Її колективи полонили глядачів на сценічних майданчиках усіх рівнів.
Енергії Марії Хомівни можуть позаздрити навіть молоді. Все життя вона в перипетіях подій: очолювала жіночу раду при міськвиконкомі, тривалий час – член правління ради ветеранів, ветеран-наставник, вона дала путівку в життя багатьом культпрацівникам в районі.
За значний особистий внесок у розвиток культури рідного краю вона удостоєна почесного звання «Заслужений працівник культури України», нагороджена медаллю «Ветеран праці», медаллю «Ветеран Великої Вітчизняної війни» на честь 50-тиріччя Перемоги, бронзовою медаллю Лауреата фестивалю самодіяльного мистецтва України, медаллю «10 років Незалежності України» почесною відзнакою Міністерства культури за багаторічну плідну працю в галузі культури, Почесною грамотою Міністерства культури України, медаллю «60 років Перемоги», медаллю «65 років Перемоги», медаллю «Учасник святкування 200-років Православ’я». Марії Хомівни присвоєно звання «Почесний громадянин Чигиринського району» та вручена Подяка від Президента України.
За інформацією відділу інформаційної політики,
суспільно-політичних питань та зв’язків з громадськістю
апарату Чигиринського райдержадміністрації
Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Щасливий той, хто міг життя прожити і добрий слід лишити на землі "