Бригинець: Іудеї претендують на Караїмську кенасу. Назріває релігійний конфлікт

Частину приміщення Караїмської кенаси, де нині функціонує Будинок актора, рішенням комісії Київради з питань власності передано Об’єднанню хасидів ХАБАТ-Любавич іудейських релігійних організацій України, яке не має жодного стосування до караїмської релігійної традиції. Тому виник трьохсторонній конфлікт: між двома релігійними громадами і Будинком актора.
До народного депутата України, голови підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця надійшло звернення представників Караїмської релігійної громади у Солом’янському районі м. Києва з проханням посприяти караїмській релігійній громаді у наданні доступу до будівлі кенаси для проведення богослужінь та від працівників Будинку актора Національної спілки театральних діячів України з проханням захистити Будинок актора від рейдерських претензій.
Нагадаємо, рішенням постійної комісії Київради з питань власності від 18.12.2012 р. частина нежитлових приміщень колишньої Караїмської кенаси, в якій функціонує Будинок актора за адресою: вул. Ярославів Вал, 7 передається Об’єднанню хасидів ХАБАТ-Любавич іудейських релігійних організацій України.
«Сама по собі ідея передавати споруди храмів для богослужінь тим громадам, яким вони належали - абсолютно нормальна річ. Сьогодні є чимало випадків, коли громади борються за храми, що їм належали. Це і католики, які хотіли би повернути собі у повне користування Собор Св. Миколая відомий киянам, як органний зал; це і старообрядники, які хотіли би повернути собі приміщення, де знаходилася церква Успіння Пресвятої Богородиці, де зараз функціонує Інститут археології НАН України; це, як бачимо, і караїми, які претендують на можливість поновлення богослужінь в Караїмській кенасі», - наголосив О.Бригинець.
Проте, як зазначається у зверненні караїмів, історично доведено, що караїмський храм було збудовано на кошти саме караїмської релігійної громади, яка не має нічого спільного з жодною з іудейських громад, тому майнові претензії з боку єврейської громади є юридично не доведеними. Крім того, ситуація навколо Будинку актора призводить до занепокоєння та протестних настроїв караїмських громад світу.
«Я також підтримую прагнення однієї з іудейських громад мати свій храм. Але переконаний, що це не можливо зробити, використовуючи для богослужінь приміщення, яке історично належало іншій громаді, без згоди на це цієї громади», - вважає О. Бригинець.
Саме тому, Бригинець закликав О. Попова терміново провести консультації між представниками Будинку акторів та представниками двох релігійних громад для того, щоб вирішити питання використання Караїмської кенаси в інтересах релігійної громади, але при цьому зробити все можливе, щоб унікальний заклад культури – Будинок актора – не постраждав.
«Можна використати довід на основі тих прикладів, які я наводив вище. Також пропоную розглянути варіант сприяння зі сторони влади Будинку акторів та іудейській громаді в отриманні інших приміщень вразі, якщо Караїмська кенаса буде передана караїмській громаді», - висловив пропозицію О.Бригинець.
Нардеп, звернувся до голови КМДА О. Попова з проханням розглянути звернення представників Караїмської релігійної громади у Солом’янському районі м. Києва і працівників Будинку актора Національної спілки театральних діячів України та надати відповідні доручення.

Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике