ВИТРАТИ НА РЕМОНТ І УТРИМАННЯ АВТОМОБІЛЯ У ПІДПРИЄМЦЯ

Відповідно до ст..177 Податкового кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.
Для відображення вартості ремонтів у складі витрат операційної діяльності у фізичної особи – підприємця мають відображатися у податковому обліку об’єкти, які підпадають під категорію основних засобів. Тобто якщо у підприємця є об’єкти основних засобів у розумінні Податкового кодексу (які підлягають амортизації в податковому обліку) або ж він має право їх сформувати, то підприємець може віднести ремонтні витрати до складу податкових. Якщо ж не має – не матиме такого права.
Податковий облік основних засобів базується на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст.2 Закону про бухоблік - дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб. Крім того, ПБО 7 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку), що регламентує особливості бухгалтерського обліку основних засобів, передбачено для застосування юридичними особами.
Отже, для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, законодавством не передбачено ведення бухгалтерського обліку, в тому числі основних засобів, що підлягають амортизації. Тому, фізичні особи – підприємці не можуть формувати в своєму податковому обліку об’єкти основних засобів, нараховувати податкову амортизацію, тому не можуть віднести до складу податкових витрат витрати з ремонту основних засобів. Ці норми стосуються і витрат на заміну коліс (шин), акумуляторів. Такі витрати можна відобразити в податкових витратах фізичної особи – підприємця лише за умови, що у нього є такий об’єкт податкового обліку, як основні засоби (автомобіль), а такого об’єкта у фізичної особи підприємця, яка перебуває на загальній системі оподаткування, немає. Тому і витрати на купівлю коліс, акумулятора тощо така фізична особа – підприємець не може відобразити у складі своїх податкових витрат.