Черкаські каштани прищеплять на третину мільйона гривень вакциною, яка може бути отруйною для людей і тварин

299 700 гривень віддали із міського бюджету на тендері дружині депутата Черкаської міської ради Сергія Ткаченка, підприємцю Марині Андріївні Ткаченко, для закупівлі засобів для боротьби з шкідниками каштанів на бульварі Шевченка. Екологи висловлюють свої сумніви у ефективності запропонованого препарату.
Отже, майже триста тисяч бюджетних гривень витратять на те, щоб зробити щеплення каштанам на бульварі Шевченка в обласному центрі. Щепленням планують охопити півтори тисячі дерев. За нашими підрахунками в середньому на кварталі алеї 75–90 дорослих каштанів. Отже, вакцинація буде майже поголовною.
Але, рекомендуємий Департаментом житлово–комунального комплексу Черкаської міської ради передбачено, що у стовбур дерев будуть вводити препарат "Камеркіл" (виробництво Польща), згідно результатів тендеру, одна вакцина має обійтися бюджету 199 гривень 80 копійок.
Це вже не новий для українців препарат, ним у 2010 році намагалися врятувати каштани у центрі Києва.
Як зазначає еколог, директор Київського еколого–культурного центру, який спостерігав за прищепленими у Києві каштанами, Володимир Борейко: "Каштани, якім зробили ін’єкції жовтішають не менше ніж ті, яким щеплення не робили. Дерева розташовані у містах сохнуть не від молі, а від сильної загазованості та солі, якою обробляють дороги та тротуари у зимовий час, для боротьби з ожеледицею. Каштанова мінуючи міль наносить шкоду скоріш естетичному вигляду каштанів, але мало впливає на життєдіяльність дерева.
Навіть у країнах звідки пішли каштани, вони стоять зелені лише у міжсезонний період, а влітку міняють своє листя. Тому, вважаю, що шкода від цього метелика дуже перевищена. Крім того, боротися з метеликом лише на деяких деревах немає жодного сенсу, як, наприклад вибірково випилювати омелу. Все одно шкідник повернеться з необроблених дерев. Тим більш, ніхто не може дати гарантію відсутності молі протягом двох років. Може пощастити, і наступного року будуть несприятливі для шкідника погодні умови, наприклад, розплодиться дуже багато його природних ворогів (наприклад, синиць), які з’їдять шкідників. А може й навпаки, погода буде сприятливою для мінера, і метелики швидко розплодяться прилетівши з необроблених дерев, які розташовані поза бульваром".
Дендролог, старший викладач кафедри екології та агробіології Черкаського національного університету Олександр Спрягайло теж висловлює свої сумніви у ефективності такого захисту каштанів і припускає, що "Камеркіл", яким планується "наколоти" черкаські каштани може бути небезпечним і для дерев і для тварин і людей. "Польські дендрологи, під час перебування на Черкащині наголошували, що під час ін’єкції до стовбуру дерева можна занести інфекцію, що нанесе на багато більше шкоди дереву, ніж каштанова міль – наголошує фахівець. Крім того, опале листя може нанести шкоду людям і тваринам, але лише у випадку їх вживання – запевняє дендролог.
Департамент ЖКК, наполягає, щоб отримувач коштів гарантував відсутність шкідника протягом двох років, але, як зазначалося вище, екологи вважають це нереальним.
Марина Ткаченко повідомила "Прес–Центру", що обирати спосіб захисту дерев це не її компетенція. Фахівці відділу екології міськвиконкому вирішили, що потрібно використовувати "Камеркіл", чи його аналог. Був оголошений тендер у якому вона запропонувала найкращу ціну. Тепер треба привезти фахівців із Польщі, які допоможуть визначити саму процедуру щеплення: якім деревам скільки препарату вводити, в яких точках тощо. Але, найскладніше, що щеплення доведеться робити вже восени тому, щоб забезпечити ефективність процедури, треба буде зібрати та вивезти все опале з каштанів листя, але фінансування цих робіт не передбачено. Взагалі з фінансуванням дуже важко, обумовлені кошти виділяють частинами, яких не вистачає на оплату робіт обумовлених у договорі – зазначила Марина Андріївна.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике