Європейський суд вже визнав газову справу політично вмотивованою. Така ж доля чека і на справу Щербаня

Справа проти Юлії Тимошенко щодо її причетності до вбивства Євгена Щербаня розвалюється на очах. Намагання представників Генпрокуратури підвести доказову базу під показання свідків не призводять до бажаного ефекту. Тимошенко не має відношення до вбивства 17-річної давнини. І пора це визнати.
Як відомо, основними «свідками» держзвинувачення у справі Тимошенко виступають колишній помічник Павла Лазаренка Петро Кириченко, син екс-депутата Руслан Щербань, а також свідки Ігор Мар’їнков, Сергій Зайцев та Володимир Щербань.
Навіть пересічному громадянину, який зацікавився судовим процесом, зрозуміло, що відбувається фарс. Свідчення обвинувачів Тимошенко є свідомо неправдивими, зробленими під тиском представників Генпрокуратури. На підтвердження цієї версії свідчать переконливі факти.
Як натиснули на Петра Кириченка, дізнатися достатньо легко. Протягом 1997-2004 років він перебував під розслідуванням кількох кримінальних справ. В результаті все майно та рахунки Кириченка опинилися під арештом. Для того, аби домогтися від колишнього помічника Павла Лазаренка «правильних» свідчень, представники ГПУ пішли шляхом найменшого опору. Не гребували підтасовуванням свідчень та фактів, а подекуди й прямим тиском на свідків чи їх родичів.
Зокрема, у вересні 2011 року у Києві заарештували дружину «головного» свідка Петра Кириченка – Ізабеллу. На той час вона перебувала разом з чоловіком за кордоном. Їй буквально «виманили» з-за океану, пообіцявши, що в Україні вона нарешті зможе продати свою квартиру, з якої пообіцяли зняти давно накладений арешт. По приїзду на батьківщину Ізабеллу Кириченко затримали та помістили до камери. Є аудіо-записи, на яких вона зізнається, що стала «розмінною монетою» в руках органів правопорядку. Ніхто й не збирався зважати на її хворобливий стан після онкологічної операції, яку вона перенесла напередодні приїду до України. Зрозуміло, що після цього вона потребувала і подальшого медичного догляду, і реабілітації, і нагляду досвідчених лікарів. Жінка й гадки не мала, що доведеться затриматися так надовго. Не з власної волі, звичайно.
У Генпрокуратурі на стан здоров’я Ізабелли Кириченко «зглянулися» та пообіцяли відпустити до США лише тоді, як її чоловік згодився дати свідчення проти Юлії Тимошенко.
Цей факт підтвердила і сама Ізабелла Кириченко. В інтерв’ю газеті Kyiv Post вона прямо заявила, що її заарештували, аби домогтися неправдивих свідчень її чоловіка щодо причетності Юлії Тимошенко та Павла Лазаренка до вбивства Євгена Щербаня: «З перших хвилин мого затримання слідчі в прокуратурі розпитували мене про мого чоловіка, оскільки він знає і Лазаренка, і Тимошенко. Вони сказали, що він має відповісти на 400 чи 600 запитань».
Щоправда, тоді у Генпрокуратурі ще не знали, що півтисячі запитань Петру Кириченку їм доведеться ставити не особисто, а через всесвітню мережу Інтернет. Та справа не тільки у технічних прийомах. Усі свідчення колишнього партнера Лазаренка базувалися виключно на спогадах. Дані щодо цієї справи свідок передавав зі слів третіх осіб. Приміром, дніпропетровського кримінального авторитета Олександра Мільченка на прізвисько «Матрос».
Останній пробув на волі після п’ятнадцятирічного ув’язнення неповних два роки. Кажуть, що намагався виїхати з країни, але «раптово» помер на кордоні. Встиг, одначе, поділитися «таємницею» вбивства Євгена Щербаня з Петром Кириченком.
Фахові запитання захисників Юлії Тимошенко досить швидко розставили усі крапки над свідченнями заокеанського “добродія”. Той змушений визнати, що йому бракує будь-яких доказів причетності підсудної до загибелі Щербаня. Кириченко настільки заплутався у своїх свідченнях, що не спроможний був довести факт знайомства Тимошенко з безпосередніми виконавцями убивства Щербаня – Мільченком та Кушніром. Натомість він підтвердив, що сама Юлія Тимошенко говорила йому, що нічого не знає про вбивство Щербаня, адже «у нього було багато ворогів, і будь-хто міг його вбити».
Так чи інакше, Кириченко добре відпрацював: після брехливих свідчень він заробив непогані дивіденди. Печерський суд нинішнього року закрив кримінальні справи проти колишнього радника Петра Кириченка і скасував арешт на його майно. Йому повернули активи на десятки мільйонів доларів. За такий гонорар Кириченко старався як міг. От тільки захист Юлії Тимошенко не дозволив розгулятися його бурхливій фантазії.
Мабуть, свої бонуси за «сольні виступи» у суді проти Юлії Тимошенко отримали й інші свідки. Наприклад, Ігор Мар’їнков (який взагалі навіть не був знайомий з Тимошенко) «доводив» її причетність до вбивства Щербаня зі слів давно померлих знайомих. Інший «свідок» – Сергій Зайцев, посилався на свідчення свого родича Петра Кириченка. При цьому він сам підтвердив сумнівність цих свідчень, привселюдно назвавши свого родича алкоголіком і наркоманом. А чого варті свідчення Кириченка, ми вже аналізували.
Володимир Щербань, звинувачуючи Юлію Тимошенко в причетності до вбивства Євгена Щербаня, посилався на свідчення Віталія Гайдука. Той, своєю чергою, спростував частину цих свідчень, зокрема, у тій частині, де Щербань посилається на конфлікт загиблого бізнесмена з Тимошенко. За словами Гайдука, у Євгена Щербаня міг бути конфлікт з екс-прем’єром Павлом Лазаренком. А про будь-які конфліктні ситуацію між ним та Юлею Тимошенко Гайдуку невідомо.
Навіть люди з найближчого оточення Євгена Щербаня не мають жодних доказів провини Тимошенко. Зокрема, колишній слідчий у справі Щербаня та його однокурсник, співробітник СБУ Юрій Круть, який входив до складу слідчої групи з розслідування вбивства Євгена Щербаня до 1998 року, каже про відсутність доказів провини Юлії Тимошенко на той час. В інтерв’ю Forbes він заявив: «На той період часу, коли йшло розслідування, особисто у мене не було даних про те, що Тимошенко виступала замовником вбивства Щербаня. Хочу особливо підкреслити, що я не виступаю ані в ролі обвинувача, ані, тим більше, адвоката Тимошенко. Справа, яка зараз розглядається, в основному і складається з раніше припиненої справи, матеріали якої були здобуті на етапі слідства тих років». Круть лише дивується, звідки взялися нові докази у справі.
Побудувати справу на висмоктаних з пальця показах т.зв. “свідків” у влади не виходить. Більше того, захист Юлії Тимошенко стверджує, що свідки не лише не можуть надати правдивих та переконливих доказів провини Тимошенко, але й взагалі, допитуються з численними порушеннями кримінального кодексу. За словами адвоката Сергія Власенка допит за допомогою відео-конференції без серйозних підстав (наприклад, загроза здоров’ю або життю свідка) незаконний. Так само, як і допит на території Генерального консульства України, адже воно не наділене такими повноваженнями.
На думку чоловіка ув’язненої екс-прем’єрки Олександра Тимошенка справа про вбивство, у причетності до якої звинувачують його дружину, повністю розвалена. Він і сам готовий свідчити, але всі його свідчення, зізнався він у інтерв’ю радіо Свобода, не вписуються у сценарій ГПУ.
Отже, сухий підсумок справи. Покази проти Юлії Тимошенко так званих «свідків» ГПУ не витримують жодної критики. Адже, по-перше, проти Тимошенко свідчать люди, залежні від влади. По-друге, вони різко змінили свої свідчення в порівнянні з тим, що казали раніше. По-третє, жодних переконливих доказів у них немає. По-четверте, вони посилаються на свідчення третіх осіб, які не можуть їх підтвердити, бо давно на іншому світі. Нарешті, по-п’яте, цих свідків допитують з порушенням кримінального кодексу.
Отже, влада не гребує нічим, аби довести «причетність» Тимошенко до страшного злочину. Але будь-кому, хто має здоровий глузд, зрозуміло: справа шита білими нитками.

Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике