Вибори в минулому – робота продовжується

Хлібом–сіллю зустрічали мешканці виборчого округу №195 народного депутата Володимира Зубика. Як відомо, за доброю і давньою традицією в Україні так зустрічають найдорожчих і найбажаніших гостей.
Володимир Володимирович свою поїздку у виборчий округ спланував таким чином, аби побувати і в глибинці, і в кількох мікрорайонах обласного центру, поспілкуватися з якомога ширшим колом пересічних громадян, почути думку простого народу, побачити проблеми зсередини.
Всюди мешканці високо оцінювали роботу народного депутата.
Вони наголошували, що не жалкують про свій вибір. Більше того, навіть найзапекліші опоненти, симпатики інших політичних сил визнавали, що Володимир Зубик за півроку свого депутатства конкретними справами довів, що вміє тримати дане виборцям слово. Почасти учасники зустрічей зазначали, що Володимир Володимирович на їхній пам’яті один з небагатьох народних депутатів, хто так активно переймається життям округу й після виборчих перегонів.
З цим важко не погодитись. Красномовні факти говорять самі за себе. У селі Безбородьки Драбівського району за сприяння народного депутата відновлено радіомовлення, надано матеріальну допомогу тяжкохворій дитині на лікування.
Зустрівшись з колективом місцевого ФАПу, Володимир Володимирович і цього разу фінансово підтримав медичну установу.
Зусиллями народного депутата для Драбова з держбюджету виділено один мільйон триста тисяч гривень, що дасть змогу завершити будівництво 60–квартирного будинку. Це соціальне житло вже багато років поспіль з нетерпінням чекають освітяни, лікарі, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС.
Окрім цього, Володимир Зубик має намір посприяти аби до кінця поточного року для потреб райцентру надійшло ще близько 10 мільйонів гривень.
Спілкуючись з громадськістю Драбова, народний депутат проінформував присутніх і про свою законотворчу діяльність. Зокрема зазначив, що ініціює запровадження податку в розмірі одного відсотка на імпортно–експортні операції. Це суттєво поповнить Пенсійний фонд і відповідно призведе до зростання пенсійних виплат, а згодом і до повернення тієї норми виходу на пенсію жінок, яка діяла раніше. Тобто в 55 років. Така позиція знайшла схвальні відгуки серед учасників зібрання.
Володимир Володимирович переконаний, що має діяти й механізм відкликання депутатів, які не виправдали довір’я виборців. Бо ж нині громада,на його думку, не має впливу на того чи іншого парламентаря. Тому деякі народні обранці, отримавши мандат, нерідко й не потикаються на свої округи.
Радо сприйняли візит В.Зубика у Великій Бурімці Чорнобаївського району. Саме за його сприяння тут відремонтовано приміщення місцевої амбулаторії. Не залишилася медична установа без фінансової підтримки й цього разу.
Позитивно оцінюють роботу народного депутата й у Чорнобаї, де коштом Володимира Володимировича споруджується храм Святої Великомучениці Варвари. Прихожани зустріли гостя квітами, хлібом на вишиваному рушникові, висловили подяку за підтримку.
Сердечною і теплою була зустріч народного депутата з мешканцями Південно–Західного мікрорайону Черкас. Тут, на вулицях Ярославській та Сумгаїтській, за підтримки Володимира Володимировича встановлено дитячі майданчики, облаштовано прибудинкові території, впорядковано Алею Путейка. Хліб–сіль, квіти, привітне, доброзичливе ставлення – так вдячні мешканці виказували свою повагу народному депутату.
У Суботові Чигиринського району Володимир Володимирович отримав орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого третього ступеня. Так відзначено його внесок у відродження духовності Черкаського краю, зокрема й Іллінської церкви. Для самого ж міста народний депутат домігся виділення з держбюджету 1,2 мільона гривень на реконструкцію водогону.
Де б не побував В.Зубик, люди неодмінно дякували йому за Великодні паски, продуктові набори для ветеранів Великої Вітчизняної війни, новорічні подарунки та шопку для мешканців обласного центру, за гідну відзнаку обдарованих дітей в рамках проекту "Інтелект року", за кошти, які врятували не одне дитяче життя.
У свою чергу Володимир Володимирович зауважив, що мало носити вишивану сорочку та бити себе в груди, клянучись у патріотизмі та любові до свого народу. На його переконання, потрібно жити болями людей, разом з ними радіти й сумувати, і , безумовно, робити конкретні справи.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике