На черговому брифінгу обговорено питання внесення плати за землю

Кам’янською ОДПІ проведено черговий брифінг за участі очільника Крамар Ольги Володимирівни. Спілкування з представниками районних ЗМІ було присвячено висвітленню питань по платі за землю .
Наводимо питання та відповіді , обговорені під час брифінгу.

1. Які строки сплати податкових зобов’язань щодо плати за землю встановлено для суб’єктів господарювання-юридичних осіб ?
Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) , податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 ПКУ).

2.Чи передбачено відповідальність до власника землі або землекористувача, у тому числі орендаря, за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю за ново відведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі?
До власника землі або землекористувача за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за ново відведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі застосовуються санкції, передбачені ст.120 Податкового кодексу України, а саме накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - накладення штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

3.Чи є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю неподання платником разом з такою декларацією довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки?
Подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки передбачено у разі подання першої декларації(фактичного початку діяльності як платника плати за землю) або у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі та вона має інформаційний характер. Отже, неподання платником разом з податковою декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю.


4.Яку відповідальність передбачено за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою(громадянин)?
Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за несвоєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання,- у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання,- у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 Податкового кодексу України

5.З З якого моменту необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, а саме: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?
Орендар повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки. У разі якщо особа приступає до використання земельної ділянки на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та договору оренди, щодо якого не здійснювалась державна реєстрація, то з огляду на те, що використання землі в Україні є платним, така особа не звільняється від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до відповідних місцевих бюджетів з дня укладення договору оренди

6.Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?
Згідно п.286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

7.За які земельні ділянки платник фіксованого сільськогосподарського податку повинен сплачувати земельний податок?
Платники ФСП не є платниками земельного податку за землі сільськогосподарського призначення.
Платники ФСП, що здійснюють реалізацію продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), не є платниками земельного податку за землі водного фонду, на яких розміщені водойми.
За інші земельні ділянки платники ФСП сплачують земельний податок в порядку і розмірах, установлених розділом XII «Плата за землю» Податкового кодексу України.

8.Яку декларацію з плати за землю (звітну чи нову звітну) необхідно надати, якщо ЮО на поточний рік подано «звітну» декларацію, але протягом року виникло право власності (користування) ще однією земельною ділянкою в тому ж населенному пункті?
Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності ( ст.270 ПКУ).
Згідно з п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Форма податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати державної та комунальної власності) (далі-декларація) затверджена Наказом ДПА України від 24.12.10р. №1015.
За ново відведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.4 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо платник податку на поточний рік подав звітну декларацію за земельні ділянки, що перебувають у його власності (користування), а протягом року отримав право власності (користування) на іншу земельну ділянку в тому ж населеному пункті, то такий платник має надати нову звітну декларацію за місцезнаходженням таких земельних ділянок з урахуванням показників звітної декларації протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

9.Які пільги по платі за землі передбачено податковим законодавством для фізичних осіб?
Відповідно до п.281.1 ст.281 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) від сплати податку звільняються :
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох чи більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

10. Які ставки встановлено податковим законодавством за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)?
Відповідно до п.271.1 ст274 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272 (ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь, незалежно від місцезнаходження), 273 (оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), 276 (особливості встановлення ставок земельного податку) і 278 (ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів) цього Кодексу.