Черкащан залишають без імпортних ліків

Із 1 березня з прилавків аптек можуть зникнути часто вживані ліки від шлунку, головного болю, до яких ми звикли і які нас рятують.
Згідно з новим законом, із 1 березня всі імпортери медикаментів будуть змушені отримувати ліцензію на свою діяльність. Документ торкнеться близько 8 тисяч найменувань ліків. Уряд запевняє, що дефіциту імпортних ліків не буде. Але чи можна в це вірити? Акція "У чергу за життям" є закликом до Віктора Януковича відмінити Закон про ліцензування імпортних ліків. Таким чином активісти мають намір показати, що хворим українцям доводиться терміново скуповувати ліки, які зникнуть з 1 березня.
"Вітчизняним лікам поки що не довіряю…"
У символічну чергу до аптеки у Черкасах стало кількадесят небайдужих черкащан. У кожного з них свої проблеми зі здоров’ям. Але об’єднує їх одне: якщо необхідні для них ліки зникнуть із полиць, це поставить під загрозу їхнє і життя близьких їм людей.
Про те, що з прилавків із 1 березня можуть зникнути препарати, 40–річний черкащанин, який має групу інвалідності Сергій, прочитав у Фейсбуці. Він має проблеми з серцем. За призначенням лікарів препарати французького й чеського виробництва йому треба буде приймати все життя. Якщо зникнуть імпортні, чоловік не знає, де шукати їх замінники. Аналогів цих ліків поки що немає.
– Бажано, аби таку інформацію про аналогічні замінники вміщували у спеціалізованих ЗМІ, – говорить Сергій.
Черкащанка, 62–річна Віра Іванівна, попри своїх два діагнози – діабет ІІ ступеня та гіпертонію а також хворі суглоби, не полінувалася і прийшла стати в чергу. Її хвороби вимагають регулярного прийому медикаментів. Їх вона приймає вже більше п’яти років.
Від тиску вона п’є "Ензікс дуо" виробництва Чехії й Чорногорії. Підтримувати цукор у нормі, аби не переходити на інсулін, їй допомагає ізраїльський "Амапірид". Жінці ці препарати допомагають, вона вже й сімейний бюджет підлаштувала під прийом цих ліків. Вона сама виховує онука, тож для неї ці ліки як повітря.
А от 34–річна черкащанка Наталія Несват спочатку не надала значення звістці про заборону продажу імпортних ліків. А згодом зрозуміла, що це матиме наслідки для України і для тих людей, які мають серйозні захворювання – туберкульоз, гепатити, СНІД. Тоді в країні буде спалах цих хвороб.
– Якщо говорити про лікування жіночих проблем, то усі препарати – імпортні. Постає питання: а жінкам репродуктивного віку що робити? Під загрозою і її життя, і життя її сім’ї. Молода жінка звикла без проблем купувати ліки для 14–річної доньки, яка часто хворіє. Говорить, що питання про те, аби замінити звичні і що головне – ефективні, з меншими побічними ефектами препарати на їх вітчизняні аналоги не стоїть.
– Я не довіряю… поки що лікам вітчизняного виробництва, – говорить Наталія Несват.
Думка
Заступник головного лікаря Черкаського обласного онкодиспансера Ігор Гайдай:
Фактично одиниці препаратів мають аналоги вітчизняного виробництва. Крім того, вони не несуть основної дії для лікування онкозахворювань, особливо хронічної форми. Ліки, які гематологічні хворі мають приймати щомісяця, допомагають їм жити повноцінним життям. Українських аналогів ці ліки, на жаль, не мають. А якщо і є, то добре, якщо завозиться якісна імпортна сировина. Препаратів, які би мали повний цикл виробництва – від діючої речовини до готового продукту – в Україні одиниці. Усі препарати хіміотерапії, а також ті, які необхідні на фоні застосування агресивної терапії, так званих препаратів супроводу, які відновлюють організм після агресивної хіміотерапії і допомагають жити між циклами хіміотерапії, закордонні.
Тягар лікування і так лягає на плечі хворих. Хворі забезпечені медикаментами менш ніж на 10%.
Вимоги до виходу ліків на ринок прописані. Але хто їх буде виконувати? Ці вимоги стосуються матеріально–технічної бази імпортера, кваліфікації персоналу. А найбільше тривожить, що умови стосуються контролю якості.
У нас є державні інститути, державний фармацевтичний центр, комісії з контролю якості лікарських засобів, які пильно стежать за цим ринком, але я не уявляю, наскільки кожному імпортеру буде доступна їх реалізація.
Аби ця задумка втілилася, необхідно ще чимало підзаконних актів. Як би там не було, це призведе як не до зникнення, так до здорожчання потрібних для лікування українців препаратів точно.
Думка
Керівник Черкаського обласного відділення людей, які живуть із ВІЛ/СНІД Олена Стрижак:
– Під категорію тих, на кому відіб’ється нововведення, потрапляють люди, які мають ВІЛ, хворі на туберкульоз, цукровий діабет, онкохворі. ВІЛ–інфіковані та хворі на туберкульоз у 97–98% приймають ліки іноземного виробництва. Їх зникнення, переривання прийому на місяць–два загрожує додатковим навантаженням для хворого. Ламається схема прийому ліків, у подальшому вона може йому не підійти. Нам ці ліки приходять за рахунок державного бюджету й Глобального фонду. Держава і так має проблеми з фінансуванням медичної галузі, а після підвищення цін зможемо забезпечити ліками ще меншу кількість хворих. Ми за якісні ліки, але ми за те, аби спочатку підготували юридичну базу і визначилися з процедурами, і тільки після цього підписувати закон і вводити його в дію. Проблема в тому, що закон є, але не підготовлені підзаконні акти.
На обліку в обласному СНІД–центрі перебуває 4700 жителів області. Це тільки ті люди, які знають про свій діагноз і зареєстровані. З них близько тисячі осіб приймають антиретровірусну терапію. Цей закон загрожує нашим пацієнтам тим, що будь–яке нововведення тягне за собою відтермінування – оформлення документів, з’ясування процедур, якими користуватимуться виробники, посередники, які возять цей продукт… Переривання прийому антиретровірусних, протитуберкульозних препаратів є загрозою для життя наших пацієнтів.
Думка
Заступник генерального директора Черкаського обласного КП "Фармація" Валентина Ніколенко:
– Ліцензування – закономірний процес. Ми підходимо до європейських стандартів. Хоча ліцензування – додаткова затратна частина, але сподіваюсь, що ціна на ліки не підвищиться. Ліцензія видаватиметься за заявницьким принципом та її дія буде безстроковою. Плата за отримання ліцензії становитиме одну мінімальну заробітну плату (на сьогодні – 1147 гривень), тобто така додаткова затрата не повинна позначитися на ціні ліків навіть у копійках. Маю підстави вірити у заяви і прем’єр–міністра Миколи Азарова, і голови Держлікслужби України Олексія Соловйова про те, що не здорожчає жоден імпортний препарат.
За інформацією дистриб’юторів, вони мають на складах достатні кількості імпортних ліків для безперебійного надходження їх у роздрібну аптечну мережу. На сьогодні я спокійна, дефіциту ліків немає...

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике