Убивці хотіли не просто скинути з потяга, а на ходу запхати дівчину під колеса, – подробиці вбивства студентки з Черкас

Вісім місяців у Буському районному суді слухається кримінальна справа за фактом вбивства 23–річної студентки з Черкас Галини О., яке відбулося у грудні 2011 року.
На лаві підсудних двоє провідників потяга №81 "Київ–Ужгород", які обвинувачуються у вбивстві дівчини. Слідством встановлено, що чоловіки спершу з метою грабунку вдарили її по голові кочергою, а опісля, щоб інсценувати нещасний випадок, скинули з потяга.
"Коли вони її скидали з поїзда, думали, що вона мертва, – розповів один зі слідчих, який розслідував справу. – Якби її просто виштовхнули, то б вона мінімум півтора–два метра відлетіла від колії. Коли дівчину знайшли, вона лежала поряд з рейками. Колеса навіть відсікли пальці на одній нозі. Убивці намагалися запхати на ходу тіло під колеса вагону, однак їм це не вдалося".
Як розповів начальник слідчої частини СВ УМВСУ на Львівській залізниці Василь Флейшер, ні під час досудового слідства, ні тепер підсудні не визнають свою вину. Один з них – 25–річний Андрій І., лише частково. Переконує, що лише привласнив речі убитої. Натомість 36–річний Михайло П. всю провину скидає на свого товариша. Мовляв, у час, коли вбивали студентку, він міцно–преміцно спав.
"Проте зібраних доказів вистачає, для того, щоб суд не засумнівався у їхній вині", – твердить Василь Флейшер.
До слова, під час слідства у справі було проведено більше 50 експертиз на загальну суму понад 40 тисяч гривень.
– Рано чи пізно буде проголошений вирок. "Заробили" вони на максимальний термін – довічне ув’язнення У одного з них – це вже не перша звіряча розправа над жінкою, – розповів Василь Флейшер.
Молодший провідник Андрій І. свого часу "прославився" тим, що був умовно засуджений за крадіжку. Він до останнього полюбляв красти речі пасажирів потягу. За тиждень до вбивства він украв мобільний телефон вартістю близько 3 тисяч гривень. Продав його того ж дня за 400 грн.
А от Михайло П. – це той ще фрукт. Свої кримінальні подвиги він розпочав ще у далекому 1993 році. Чоловік з двома товаришами в одному з сіл на Чернігівщині проникли в приватний будинок, де мешкала жінками зі старою матір’ю та двома дітьми: сином 11 років та психічнохворою 18–річною дівчиною. Молодики спершу зґвалтували господиню помешкання, а опісля – дочку. Втілювали у житті усі свої збочені уяви. Навіть слідчі, вже у 2012 році, перечитуючи давні "подвиги" свого підозрюваного, були шоковані.
На цьому екзекуція для сім’ї не закінчилася. Молодики стали вибивати гроші. Коли їм це вдалося, вони пішли геть прихопивши із собою хвору дівчину. Вже у своєму селі, на фермі вони глумилися над нею усю ніч. У результаті, усі троє судом у 1994 році були засуджені. Власне, провідник отримав найменше – 5 років. На момент злочину він був неповнолітнім.
Другий його подвиг – у 2006 році в Чернігові побив жорстоко жінку. Бив її руками і ногами. А опісля вирішив ще додати металевою трубою.
"Він ще зараз сподівається, що йому вдасться вийти з в’язниці, – підсумував Василь Флейшер. – Проте однозначно таких назавжди потрібно ізолювати від суспільства".

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике