Серед фігурантів гучної справи "Васильківських терористів" – черкащанин на псевдо "Гуманіст"

24 січня має відбутися чергове судове засідання у справі "васильківських терористів". Серед трьох фігурантів гучної справи – черкащанин…
Ще 22 серпня 2011 року у Василькові на Київщині співробітниками СБУ затримані п’ятеро членів організації "Патріот України", підозрювані у підготовці вибуху в День Незалежності, 24 серпня. Це начебто мало статися у Києві або у самому Василькові. Згодом уточнили: затримані хотіли підірвати пам’ятник Леніну у Василькові.
В ніч проти наступного дня затриманих випустили і 23 серпня вони дали прес–конференцію для журналістів в УНІАНі. Газети й телебачення прозвали цю історію "Справою васильківських терористів", не підозрюючи, що це — лише її початок...
Повторні арешти відбулися того ж дня ввечері — цього разу вже восьми чоловік. З часом більшість із них випустили з–за грат, проте й до сьогодні в СІЗО утримуються троє, не зважаючи на протестні акції у ряді міст та їхній захист цілим рядом тодішніх народних депутатів (найактивніші — Андрій Парубій, Іван Заєць та уродженець черкаської Звенигородки Юрій Кармазін). Двоє затриманих – депутати Васильківської міськради, уродженець Києва Сергій Бевз (псевдо – "Сполох") та уродженець полтавських Лубнів Ігор Мосійчук ("Дзвін"). Тоді на Черкащині ніхто й не підозрював, що третій з "васильківських терористів", Володимир Шпара на псевдо "Гуманіст" – родом з Черкас... Нинішнього, 2013 року Володимирові виповниться 30 років. Він одружений, має малолітнього сина. У 23 роки став членом організації "Патріот України". У 2007 році був вперше затриманий міліцією за участь у розгоні так званого "Російського маршу" в Києві. "Виховні бесіди" правоохоронців впливу не мали, тож пізніше черкащанин кожного разу був серед організаторів розгону так званих "конопляних маршів" – бо абсолютно не сприймав вимоги легалізації легких наркотиків. А за спробу прориву на Хрещатик у жовтні 2008 року з метою розгону комуністичного маршу та за опір працівникам міліції знову арештований на 5 діб.
Був обраний спочатку заступником командира Київської організації "Патріота України", а потім очолив міську організацію у Василькові. Разом з депутатами міськради від "Патріота України" брав участь у рейдах по нічних клубах та розважальних закладах, закриваючи гральний бізнес та припиняючи торгівлю наркотиками.
Під час арештів 22 серпня 2011 року у васильківському офісі, де працювали двоє націоналістів з "Патріота України", було вилучено листівки з різкими висловлюваннями на адресу влади та саморобний вибуховий пристрій. Попри заяву, що це їм підкинули, активістів було затримано. Після того, як їх спочатку випустили, а після прес–конференції знову затримали, по місцю проживання затриманих було проведено обшуки. У трьох основних фігурантів справи, які й до сьогодні за гратами, було знайдено наступний "арсенал": у Мосійчука — декілька патронів, у черкащанина Шпари — пістолет і тротилову шашку, а у Бевза, на обшук до якого встигли з’їхатися журналісти — газовий балончик і "ніж, схожий на холодну зброю".
Крапку у справі має поставити суд: від моменту, коли "васильківських терористів" затримали, минуло вже майже півтора року...
"9 березня 2001 року десять тисяч демонстрантів на кілька годин стали господарями центру Києва.
300 унсовців налякали "Беркут" настільки, що у багатьох порвалися штани нижче спини (з матеріалів кримінальної справи). Потерпілими у цій справі йшли 72 міліціонери.
Не дивно, що "правоохоронці" через кілька годин після протистояння під адміністрацією президента розгромили наш штаб, почалися арешти всіх і вся – навіть на залізничному вокзалі увечері всім молодим людям віком до 30–ти років, які розмовляли українською мовою, заламували руки, кидали в АвтоЗаки і розвозили по київських райвідділах.
Після цього кілька сотень українців, навіть журналісти, отримали хто добу, хто три, а хто і всі 15 за порушення громадського порядку. А 18 унсовців пройшли через 143 судових засідання, що завершилися вироком – від 2 до 4–ох років за гратами". Це — цитата зі спогадів про сумнозвісну "справу 9 березня" від Ігора Мазура (псевдо – "Тополя"), очільника Київської організації УНА–УНСО, випускника історичного факультету Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. За "справу 9 березня" в часи президента Кучми отримав 3 роки тюрми. Має набагато кращі відзнаки від ще двох президентів. Від президента Ющенка — орден "За мужність". Від президента Шеварднадзе — орден Вахтанга Горгасалі. За що грузинський орден — легко зрозуміти, переглянувши документальний фільм "Тіні війни" про грузино–абхазський конфлікт, відзнятий у 1993 році Георгієм Гонгадзе. Колишнім черкаським студентом досі лякають глядачів російські телеканали — як взірцем "страшного українського націоналіста". На жаль, вже немає серед живих ще двох унсовців з Черкащини, які були ув’язнені у "справі 9 березня" – Андрія Косенка із Золотоноші та Руслана Зайченка з Черкас...
Бувають і курйози, пов’язані з "черкаськими терористами". Скажімо, 2011 року до списку організацій та осіб, яких підозрюють у причетності до екстремістської діяльності чи тероризму на території Російської Федерації внесли 36–річного Романа Морозова, записаного як мешканця села Лебедин Шполянського району Черкащини. Насправді ж, такий у Лебедині ніколи не проживав жодного дня чи хвилини. Звідки такого "шполянського терориста" взяв голова Росфінмоніторингу Юрій Чіханчіним, який піписав цей "чорний список" – залишається загадкою. Російська сторона нічого не уточнювала і ні перед ким не вибачалася, хоча над сусідськими чиновниками тоді посміялася мало не вся українська преса...
Славу авторитета столичних скінхедів, друга організацій "СПАС" і "Братство" має Олесь Вахній з Черкас. 1998 року Вахнія вперше заарештовано – за погром офісу Комітету виборців України, яких він називав "групою молодих пристосуванців" і звинувачував у маніпулюванні громадською думкою під час парламентських виборів. Пробув за ґратами понад 5 років, а вже у 2004–2005 знову сидів у Лук’янівській в’язниці, заявивши про те, що справу проти нього сфабриковано. Там, у Лук'янівській в'язниці Олесь Вахній написав книгу "Від дзвоника до дзвоника, або Поради "закононеслухняним"". Репутацію "веселого терориста" отримав після розгону "конопляних маршів", метання зв’язкою бананів замість гранат у соратника мера Києва Леоніда Черновецького — Сандея Аделаджу та після установчого з’їзду "Русских за УПА", сцену якого прикрашали портрети Єсеніна і Бандери і німецький автомат з російською балалайкою, обрамлені вишитими рушниками. До речі, один із російських делегатів з’їзду, професор Петро Хом’яков, після участі у ньому вже попросив політичного притулку в Україні, заявивши, що в Росії його переслідують… У грудні 2012 року Олесь Вахній вчергове підтвердив репутацію "веселого терориста". Поки давав на телекамеру коментарі щодо того, що Компартія має бути заборонена, в кадрі за його спиною "соратники" посеред білого дня "сходили до вітру" на стіну центрального офісу комуністів у центрі Києва...

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике