У Черкасах корегують поведінку "домашніх агресорів"

Про це явище у більшості українських сімей воліють мовчати. Мовляв, не варто виносити сміття з хати. А ще – існує доволі суперечливе твердження: "якщо б’є – значить любить".
Дехто каже: "бачили очі, що брали": за кого заміж виходила, чи з ким одружувався – то на кого нарікати? Тому й не дивно, що, як правило, сім’ї, "заражені" домашнім насиллям, не виносять на загал власну проблему, з дня в день живучи у пеклі, створеному власними руками. Аж поки, як-то кажуть, грім не гряне…
Директор Черкаського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Скляренко зауважує, що таким переломним моментом може стати будь-яка кризова ситуація у сім’ї, коли приховані негаразди виходять назовні. Ось тоді свідками жахливих методів з’ясування стосунків у родини стають не лише діти, сусіди та мимовільні перехожі, але й представники правоохоронних органів, які прибувають на виклик про допомогу.
– Постраждала сторона, як правило, відразу прагне покарати кривдника: пише заяву у міліцію, фіксує факти побиття тощо. Проте вже за деякий час під тиском обставин чи жалю до кривдника забирає заяву та відмовляється від власних свідчень, мовляв, вже помирились. Дуже рідко скривджений доводить розпочату справу до кінця, – наголошує Тетяна Віталіївна.
За її словами, коли подібна ситуація потрапляє у коло зору правоохоронців вперше – кривдник обходиться попередженням, вдруге – домашнього агресора у примусовому порядку направляють до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на профілактичні роботи за програмою корекції поведінки. Якщо ж і це не допоможе, тоді на порушника сімейного спокою чекатимуть більш суворі міри – від накладання адміністративних штрафів до тюремної камери.
За останні півроку до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було направлено близько шістдесяти порушників сімейного спокою. Цікаво, що серед чоловіків була й одна представниця прекрасної статі, яка у стадії алкогольного сп’яніння поводилась агресивно по відношенню до своїх дітей та чоловіка.
З "домашніми агресорами", вікова група яких стартує від 18 і до 85 років, працює досвідчений психолог Центру Віталій Сухенко. Заняття по програмі коректування поведінки триває щотижня від трьох до шести місяців і передбачає як роботу у групах, так і індивідуально з психологом. Під час чого аналізується манера спілкування з членами родини, колегами по роботі тощо, реакції та вчинки, які призводять до критичних ситуацій. А також опрацьовуються прийнятні моделі спілкування у сім’ї та реагування у кризові моменти.
– Насилля в сім’ї – це, як правило, проблема двох, які не змогли порозумітись між собою і вирішити як (і чи взагалі варто) жити разом далі, аби було комфортно обом. У подальшому це – як сніговий ком: накопичені образи, злість, ненависть, небажання іти на компроміси тощо трансформується в агресивну поведінку та єдиноприйнятний спосіб взаємодії у родині.
Цікаво, що нерідко жінки, які, як правило, найчастіше потерпають від домашнього насилля, відмежовуються від спільної роботи "над помилками" з власними чоловіками-агресорами, що обов’язково передбачає корекційна програма. Мовляв, це – виключно проблема представників сильної статі. В той же час жінки не вважають за потрібне проаналізувати власну поведінку, яка може ініціювати суперечки в сім’ї, призводячи до проявів агресивності чоловіка.
– Прикро, та проблеми і непорозуміння дорослих в сім’ї завжди зачіпають та боляче травмують психіку дітей, які, люблячи обох батьків, змушені ставати на захист ображеної сторони. А нерідко під час родинних перепалок й вони самі потрапляють під "гарячу руку", зазнаючи окрім психологічного й фізичного насилля, – наголошує Тетяна Віталіївна.
Після проходження корекційної роботи сім’ї, де були зафіксовані факти домашнього насилля, перебувають під соціальним супроводом фахівців Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
За словами директора центру, приємно, що є позитивні результати роботи у цьому напрямку. Зокрема, під час спілкування з членами родини, де раніше були подібні проблеми, ті розповідали про суттєві зміни в поведінці батька чи чоловіка, які стали спокійніші та навчились раціонально реагувати на будь-які ситуації в родині. Та й жінки часто теж переглядають свою поведінку, якщо прагнуть зберегти сім’ю та знайти порозуміння з чоловіком.
Для довідки:
Щороку з 25 листопада по 10 грудня під егідою ООН більш ніж у 150 країнах світу проходить Міжнародна акція "16 днів проти насильства". Адже 25 листопада згідно Резолюції Генеральної асамблеї ООН (1981р.) відзначається Міжнародний День боротьби з насильством стосовно жінок; а 10 грудня – Міжнародний день захисту прав людини. Саме в цей день у 1948 році була прийнята Всесвітня декларація прав людини.
До речі, у Черкаському міському Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді працює "телефон довіри" 330-900, де надаються консультації, а також психологічна, правова та соціальна допомога. Його послуги є безкоштовними та анонімними.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике