Колонка редактора
Вирує Черкащина, обговорює своїх кандидатів – тих, хто хоче звалити на себе непосильну ношу державотворення, прагне рятувати Україну, незважаючи на тяжку депутатську працю.
Ці хлопці й дівчата готові мало не щоранку мучитись у салоні своїх "Мерседесів", вистоюючи у заторах столичних вулиць, щоб тільки вчасно доїхати до Верховної Ради, розписатися у відомості, що був – аби потім зарплату дали. Готові навіть деколи у сесійній залі посидіти, а як ні – позичити картку для "правильного" голосування однодумцям. Якщо партія велить – то й не спитавшись можна чужу картку поцупити. Бо все ж для народу, все для людей...
Хороші вони люди, ці політики. Бо вміють повеселити, коли державний прапор на своєму борді догори ногами чіпляють або ілюструють свої "досягнення" натяганими з Інтернету картинками закордонного "райського" життя. Смішні, коли замальовують чи заклеюють білборди своїх опонентів, друкують в газетах і озвучують з екранів телевізорів солодкі обіцянки й побрехеньки про щось, вже начебто зроблене. Слово честі – як малі діти в пісочниці. Бавляться з рейтингами так, наче їх з відерця у відерце як пісочок пересипати можна. Дражняться один з одним, мало не язика з дулею показуючи. Плачуть і жаліються "старшим" по партії, коли вважають, що їх хтось ображає і цяцьку забрати хоче.
Але насправді вони вже не діти: коли їх охоплює лють, то аргументами стають мордобої і навіть вибухи гранат, як це було в Христинівці. Вони готові розірвати будь-що на своєму шляху до парламентської годівниці. Звісно, що не всі, та багато хто з них – просто переконані, що вони царі природи і напівцарі іншим людям, яких у нас дражнять "пересічними"...
Кажуть, все пізнається у порівнянні. Днями у шполянському селі Соболівка гепнулась до ями з буряками корова на ймення Чарівниця. Як думаєте, було в той день щось важливіше для господарів Чарівниці, окрім її порятунку? Та ні, бо навіть коли в усьому світі падає курс американського долара – це не така трагедія для українця, як те, коли до ями падає своя корова. У них, у цих коровах – секрет того, що досі живі. Коли якийсь чинушка вкотре розповідає про те, що ми ось-ось перегонимо всю планету, то вірити йому треба менше, аніж такій от простій шполянській Чарівниці. Бо що б не мукали політики, а тільки реальні "справи" Чарівниці виручать її господарів, а не чиїсь обіцянки або зо три сотні гривень, які вкинуті до кишені за голос на виборах, щоб потім тільки стократ обікрасти. Честь і слава бійцям МНС, які витягували ту тваринку з ями. Може, з таких би краще ставити депутатів і міністрів, щоб Україну з прірви витягували?
Хтось скаже, що на те рятувальникам і зарплату платять, щоб вони все живе рятували. А он у Лисянці на центральній площі днями сіла пара лелек. Виявилось, що одна птаха поранена – і їх обох прихистив і тепер годує власник місцевого готелю... Надзвичайно приємна історія. Цей хлопець точно не озвіріє, точно не забуде про те, хто він на грішній землі. Можливо, саме в цьому і секрет – не озвіріти, залишатися людиною і не забувати про те що всі під Богом ходимо? Ще ж так недовго до виборів, всього десяток днів – і буде 28 жовтня. Простіть за гру слів, але головне, щоб і після виборів у нас залишався вибір. Бо не кожному, хто падає у яму, щастить так, як пощастило шполянській Чарівниці...
Черкащина напередодні виборів: у позі корови Чарівниці...
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Черкащина напередодні виборів: у позі корови Чарівниці..."