Більшість хвороб є причиною або наслідком психічних розладів та депресій

Психічні розлади не треба шукати за стінами психіатричних лікарень. Їх носії – серед нас, а часом і ми самі. Заступник головного лікаря обласного психоневрологічного диспансеру Віталій Розін напередодні Всесвітнього дня психічного здоров’я розповідає про те, що більшість наших хвороб є або причиною психічних розладів, або їх наслідком.
ДТП, самогубства, навіть злочини – до цього можуть призвести на перший погляд безневинні психічні стани, на які ми зазвичай не звертаємо уваги.
Красномовний факт: торік в області стався 301 підтверджений випадок самогубств, і психічно хворих серед цих людей було усього 16 осіб. Якщо ж порахувати кількість спроб самогубств – а їх, як стверджують вчені, стається у 5-6 разів більше від здійснених, то картина виходить досить неприваблива.
– Психічні хвороби у світі – одні з найпоширеніших. І серед них питома вага вроджених вад психіки – не більше 25%. Кількість психічно хворих залишається приблизно такою ж, як і, скажімо, 50 років тому. Постійне зростання кількості порушень психічного здоров’я, відбувається за рахунок неврозів, стресових станів, пов’язаних із проблемами сімейного, соціального характеру, фінансовою скрутою, а часом і з політичними чинниками. В Україні самих хвороб за останнє десятиліття стало на 15% більше, а інвалідність, спричинена цими хворобами, зросла на 20%, – каже Віталій Розін.
Причинами нестійкості людської психіки він називає екологію, соціальні умови життя, куріння, пияцтво та генетичні наслідки цих чинників. А чого вартий той факт, що практично 50% усіх пологів і вагітностей – патологічні! Усе це разом і сформувало покоління людей, схильних до психічних розладів.
Складність в тому, каже лікар, що психічні розлади, так би мовити, заразні. Звісно, вони передаються не повітряно-крапельним шляхом, як нежить. Хвора людина "псує нерви" оточуючим, рідним. Адже ці, з вигляду звичайні, люди – конфліктні, з ними неможливо домовитися, вони потребують догляду.
Психічні розлади стали частиною нашого повсякденного життя. Практично кожен знає, що таке неврастенія, невроз, нервовий зрив, депресія. Навіть якщо вам не ставили такого діагнозу, ви упізнаєте ці стани за характерними ознаками: стомлюваність, втрата здатності до тривалого розумового та фізичного навантаження, дратівливість, поганий настрій тощо.
Не дивно, що практично кожен третій-четвертий у певні періоди свого життя "діагностує" такі стани у себе. Проте мало кому спадає на думку йти до лікаря. І даремно, переконаний Віталій Розін. Шкоди ці розлади завдають величезної – від них страждає головний мозок. А треба пам’ятати, що цей "комп’ютер", рівного якому людство ще не створило, має 17 мільярдів клітин і координує роботу всього людського організму. Більше половини пацієнтів, котрі звертаються до лікарів з будь-якого приводу, потребують консультації психіатра. Бо доведено: якщо мозок страждає від психічного розладу, навіть такого, як неврастенія, він посилає неправильні сигнали на будь-яку клітину тіла, орган чи залозу внутрішньої секреції. Натомість, хвороба печінки, при якій відбувається отруєння всього організму, негативно впливає і на мозок, так що, як бачимо, в людині все взаємопов’язане.
На жаль, в Україні з радянських часів зберігся страх перед психіатрами.
– Психічні поведінкові розлади в світі становлять від 5 до 25% серед хвороб населення. За нашою статистикою це 2,5% але насправді їх більше. Люди або не йдуть до лікарів – купують в аптеках розрекламовані чи "приписані" аптекарями засоби, або звертаються до інших спеціалістів. У результаті, вони потрапляють або до нас із запущеними психічними хворобами, або на лікарняне ліжко з серцево-судинними чи іншими недугами, – каже Віталій Розін.
Однак лікар нагадує: поганий настрій – ще не привід бігти до психіатра.
– Наприклад, депресію ми діагностуємо при наявності трьох складових – понижений настрій, загальмованість у рухах та в мисленні. У випадку депресії в побутовому розумінні слова, – каже Віталій Розін, – можуть допомогти психологи й педагоги, родина і друзі. У психіатричному ж випадку без комплексного лікування не обійтися.
Віталій Розін радить особливу увагу приділяти дітям. На відміну від, скажімо, серцево-судинних захворювань, психічні розлади або хвороби починаються з дитячого віку. Нині модно говорити про те, що діти стали гіперактивними. Більшість батьків тішить себе тим, що їхні чада просто жваві, активні й непосидючі. Психіатри ж нагадують, що в комплекті з цим ідуть і неуважність, неможливість сконцентруватися, втомлюваність, дратівливість і навіть агресивність.
– Причиною всього цього є легка недостатність мозкової діяльності. Грамотний педіатр повинен уважно ставитися до таких проявів. А батькам раджу звернути увагу на виховання дітей, створити сприятливий мікроклімат у родині і у закладі, який дитина відвідує, і почати оздоровлення з традиційних народних засобів: меліса, м’ята, пустирник тощо.
Як не стати жертвою психічного розладу, радить головний психотерапевт області Марія Ушкова:
1. Правильно ставтесь до виконання життєвих законів, своєї ролі в житті.
2. Дбайте про себе.
3. Правильно будуйте свої стосунки з близьким оточенням (у родині, на роботі, з друзями).
4. Не дозволяйте собі бути в ролі жертви чи тирана, будьте відповідальною дорослою людиною, самодостатньою і самодисциплінованою.
5. Дотримуйтесь правил комунікації з оточуючими.
6. Психічно здорова людина – це та, яка виправляє свої помилки без порушення вищеназваних правил.
7. Вчіться керувати своїми емоціями і почуттями. Інакше, як кажуть в народі, якщо "даси серцю волю – заведе в неволю". Якщо не будете керувати собою, вами буде керувати невроз – це в кращому випадку.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике