У мікрорайоні Черкас через сказ оголосили карантин

Дикі лисиці наблизилися до людей та заглядають просто у двори. А через підтвердження захворювання на сказ в однієї з хижачок у черкаському мікрорайоні Дахнівка ввели двомісячний карантин.
Тут тиждень тому рудохвоста пробралася у двір дахнівчан попід огорожею та накинулася на вівчарку. Господар убив хижачку лопатою та вже мертву відвіз у ветлікарню. Висновки експертів були невтішні: лисиця – хвора на сказ. Дорослу собаку та четверо її цуценят після "зустрічі" з рудою довелося приспати. Інакше це – пряма загроза для людей.
Після цих подій зібралася надзвичайна протиепізоотична комісія й оголосила неблагополучною щодо захворювання на сказ територію вулиць Поліської, Генерала Коротєєва, Чічеріна, Набережної, 2-ого Українського фронту та на два місяці ввела в них карантинні обмеження. Крім того, комісія оголосила загрозливою щодо сказу зоною увесь мікрорайон Дахнівка. Найперше – ветеринари усім котам і собакам зробили щеплення від сказу.
– Згідно з положеннями інструкції про карантин, на цей період заборонено ввіз та вивіз домашніх тварин з району або проведення там будь-яких виставок, – говорить начальник управління ветеринарної медицини в м. Черкаси Василь Крук. – Карантин знімуть у середині листопада – якщо за цей час ветслужба не зафіксує нових випадків сказу. Інакше карантинні обмеження накладуть знову.
Останнім часом, кажуть жителі мікрорайону, рудохвості все частіше з’являються на очі просто серед білого дня. Тільки за останні кілька тижнів щонайменше четверо дахнівчан віч-на-віч зустрілися з твариною. Неодноразово бачили лисиць у парковій зоні біля колишнього клубу. До всього, тут розміщений дитячий майданчик, а буквально метрів за сто – школа.
– Те, що лисиця не боїться виходити з лісу й наближатися до людей, говорить про її захворювання сказом, – розповідає Василь Павлович. – Уникнути зараження сказом можна шляхом вакцинації. Кожен із власників домашніх тварин зобов’язаний з трьохмісячного віку щеплювати їх.
Олена Білецька у Дахнівці живе уже добрий десяток років. Зізнається – щоб лисиці так масово бігали вулицями району, на її пам’яті вперше.
– З тиждень тому донька вийшла з двору й побачила як в очереті сиділа лисиця. Потім вона без будь-якого страху підійшла ближче до хвіртки й сіла під лавкою, – говорить жінка. – Навколо нашої вулиці уже не один рік занедбана територія з чагарниками, тут можуть розвестися не тільки лисиці... Та нікому немає до цього діла.
Самотужки впоратися з хижачками дахнівчанам не під силу. Вони шукають допомоги у відповідних службах. Адже щодня дорогою, де ще вчора зустрічали лисиць, ходять десятки дорослих та дітей.
Ветеринари закликають пильнувати своїх тварин і бути небайдужими до проблеми сказу.
– Черкаський район вважається потенційно небезпечним і буквально з усіх боків він оточений лісом, безумовно, тут живуть лисиці, – говорить Василь Крук. – Користувачі мисливських угідь повинні робити облік цих тварин і доводити їхню кількість до розумних норм, щоб вони могли самі себе прогодувати і не йшли у села.
– Нам пообіцяли, що прийдуть фахівці з лісового господарства та після відповідних попереджень жителів мікрорайону почнуть відстріл лисиць, – говорить пані Олена. – Минуло більше тижня, та нічого не відбулося...
Гостро стоїть проблема лисиць не тільки у Дахнівці. Так, на Смілянщині лисиці крадуть курей, а дикі свині знищують урожай. Їх у навколишніх лісах, що прилягають до сіл Плескачівка, Шевченка, Сунки, Голов’ятине, Малий Бузуків Смілянського району побільшало в кілька разів.
– Раніше цих тварин бачили рідко. Нині ж лисиць можна побачити серед білого дня, – розповідає колишній керівник одного з сільгосппідприємств Петро Підгорний. – Бігають вони під самісінькими хатами селян. Популяція стала зростати після того, як п’ять років тому лісові угіддя і землі запасу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Міжгір’я" передали якомусь київському мисливському господарству. Загалом киянам виділили 450 гектарів. Причому не цілісно, а по шматку на кожному полі.
– Тепер, – додає головний агроном "Міжгір’я" Анатолій Білан, – балом правлять єгері. Є поля, куди нашим механізаторам важко заїхати технікою. Доводиться або вирізати дерева, або робити кілометрові маневри.
Після відвідин лисиць в домогосподарствах вищезгаданих сіл різко зменшується поголів’я птиці. Лише в родини Танцюр, яка живе в урочищі Синьогубівка села Плескачівка, вкрадено дюжину бройлерів. Убивати тварин у населеному пункті селяни не можуть: за таке передбачено штраф у сумі понад 10 тисяч гривень. Опудала, які ставлять на городах, не відлякують звірів. Дехто рекомендував огородити за селом городи колючим дротом, але де взяти пенсіонерам кругленьку суму.
Люди скаржаться на мисливське господарство, проте, кажуть вони, до їх проблем нікому нема діла.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике