Хворих із патологією щитоподібної залози щороку більшає

У Черкаській області за останні десять років зросла кількість злоякісних новоутворень щитоподібної залози. Щороку реєструють ще 100–120 випадків захворювання як у дорослих, так і у дітей.
Щитоподібна залоза майже ніколи не болить, та при її захворюванні значно погіршується якість життя.
– Щитоподібна залоза розташована на передній поверхні шиї, попереду охоплює трахею і хрящі гортані. Формою нагадує метелика, – говорить головний ендокринолог області Ірина Бондарець. – Залоза складається із двох частин і з’єднана перешийком. Свою назву залоза отримала через сусідство із щитоподібним хрящем.
Щитоподібна залоза виробляє тиреоїдні гормони. Вони необхідні для нормального розвитку та функціонування всіх органів і систем людини. Гормони щитоподібної залози впливають на розвиток тканин нервової, серцево-судинної та опорно-рухової систем. Особливий вплив ці гормони здійснюють на розвиток головного мозку.
– При недостатньому надходженні гормонів щитоподібної залози від матері до плоду під час вагітності чекати великих розумових здібностей від майбутньої дитини не доводиться, – каже Ірина Анатоліївна. – Брак гормонів у дітей сповільнює розвиток нервової системи і ріст кісток.
Йод – своєрідний "будівельний матеріал" для гормонів щитоподібної залози. Добова потреба в йоді становить від 100 до 200 мікрограмів. Протягом всього життя ми повинні отримати всього лише 5 г йоду (1 чайна ложка). У організм людини йод надходить з їжею та всмоктується у тонкій кишці.
– Брак йоду в організмі людини викликає йододефіцитні захворювання (дифузний нетоксичний зоб та гіпотиреоз – зниження або повне випадіння функції щитоподібної залози), а його надлишок – йодизм, – говорить ендокринолог. – Для нормального функціонування організму йоду повинно бути в міру.
У Черкаській області близько 100 тисяч пацієнтів мають захворювання щитоподібної залози.
До збільшення кількості патологій щитоподібної залози призводять різні фактори: гострий і хронічний стреси, погіршення екологічної ситуації, зміна характеру харчового раціону з недостатнім вмістом вітамінів та мікроелементів, зокрема йоду і селену, а також вплив радіаційного чинника.
– Після аварії на Чорнобильській АЕС кількість захворювань щитоподібної залози в Україні значно зросла, – наголошує Ірина Бондарець. – Нині в радіоактивно забруднених зонах в області проживає майже 170 тисяч людей. Крім того, серед жителів області – 12 тисяч учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та більше трьох тисяч осіб, відселених з 30-тикілометрової зони та інших радіоактивно забруднених територій.
Про порушення роботи щитоподібної залози можуть свідчити слабкість, головний біль, зниження пам’яті та слуху, депресія, псування зубів, випадіння волосся, ламкість нігтів, сухість шкіри, безпліддя та зниження потенції. Діагностувати захворювання цієї залози може не тільки ендокринолог, а й лікар будь-якої іншої спеціальності.
Найбільш поширені методи діагностування – пальпація, тобто прощупування, та ультразвукове обстеження. Серед інших методик діагностики щитоподібної залози є біопсія, аналіз гормонів та контрастна рентгенографія.
Залежно від того, на якому етапі розвинувся йододефіцит, виникають зовсім різні захворювання.
– Йододефіцит у вагітної жінки може призвести до зниження IQ дитини, можуть народжуватися діти з кретинізмом, олігофренією, – каже пані Ірина. – Розвиток йододефіциту у малої дитини, крім зниження розумової діяльності, призводить ще й до затримки фізичного і статевого розвитку. У дорослих брак йоду спричиняє патологію щитоподібної залози, яка проявляється гіпотиреозом або тиреотоксикозом. Після 40–50 років брак йоду в організмі може проявитися розвитком вузлового зобу.
Для зменшення ризику розвитку патологій щитоподібної залози, за словами Ірини Анатоліївни, слід відмовитися від шкідливих звичок, зокрема куріння (як жінкам, так і чоловікам) та неконтрольованого вживання ліків. Навіть вітаміни можуть завдати шкоди. Також слід уникати психічних стресів та фізичних перевантажень.
– Для прикладу, у всьому світі встановлений восьмигодинний робочий день та два вихідні, – каже Ірина Анатоліївна. – Відпочинок необхідно чергувати з роботою. У нас більшість людей вихідних практично не має, оскільки працюють одразу на кількох роботах або ж у суботу й неділю їдуть на дачу працювати на городі. А у понеділок зранку людина знов приходить на роботу втомлена. Таким чином ми доводимо себе до фізичного виснаження.
Для профілактики захворювань щитоподібної залози необхідне підвищення у харчовому раціоні питомої ваги антиоксидантів за рахунок овочів та фруктів. Харчування повинно бути збалансованим та різноманітним. В першу чергу, щоб зберегти щитоподібну залозу здоровою, потрібно вживати тільки екологічно чисті продукти.
– У наше меню для зміцнення здоров’я щитоподібної залози повинні входити кисломолочні продукти (сир, кефір, молоко або ряжанка), які нормалізуватимуть роботу кишково-шлункового тракту, – говорить Ірина Анатоліївна. – У свій раціон також необхідно включити продукти з достатньою кількістю харчових волокон (це хліб грубого помолу, овочі з великим вмістом клітковини – гарбузи, кабачки, капуста та перець).
Для здоров’я щитоподібної залози двічі або тричі на тиждень потрібно їсти морепродукти – кальмари, креветки, морську капусту, рибу та краби.
Меню для профілактики йодного дефіциту допоможе скласти лікар-ендокринолог. А ось займатися самолікуванням ендокринологи категорично забороняють, оскільки це призводить тільки до погіршення здоров’я.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике