Жорстоке вбивство на Черкащині

Забрали хрестик і життя, забули про Бога

Валентина ВАСИЛЬЧЕНКО

Матері стало погано, коли в калюжі крові побачила понівечене обличчя сина. Лікарям «швидкої допомоги» довелося рятувати життя нещасної неньки. Вітчим поїхав з Ярославом, який помирав, у кареті «швидкої», щоб у передпокої дізнатися про смерть. Чоловіка просили написати, що пасинка ні-хто не вбивав.

Селяни села Деренківець хочуть знати, хто вбив Ярослава Поліщука, бо їм страшно за своїх дітей.

Таточку, привіт, хочу до тебе!
– Тату, таточку! – кличе малюк.
– Синочку, татко на небі, – пояснює матуся. І сльози зрошують щоки.
На столі стоїть портрет молодого чоловіка, обрамлений чорною стрічкою. Малюк залазить на стілець і махає рученятами.
– Татку, привіт! Хочу до тебе! – кличе татка.
Жінка зі сльозами на очах вибігає на кухню.
Малому всього два рочки. Він не знає, що його татка підступно вбили в рідному селі вночі 27 липня.
Ярослава Поліщука друзі і мама називали Яриком. Чоловік любив життя. У березні йому виповнилося 33 роки. Вік Ісуса Христа. Ще жити та жити й дітей ставити на ноги.
Ярик виріс у невеличкому селі Деренківець Корсунь-Шевченківського району. Мама викладала в школі фізику і математику.
Йому поталанило влаштуватися на роботу в столиці. Отримав підвищення та працював начальником дільниці прибирання центральних парків Києва. Заробляв непогано. Якраз купив простору однокімнатну квартиру.
У липні вони з дружиною і синочком поїхали на Чорне море відпочити. Дружина після моря поїхала відразу на Київ. А в Ярослава залишалося ще два дні відпускних. І він завітав до батьків.

Міліція! Міліція! На дискотеці дикі танці!
Нині кожний згадує по хвилині останній день у житті молодого чоловіка – 27 липня. Він пішов святкувати день народження кума. Із ним була двоюрідна сестра Надійка. Кум мешкає в сусідньому селі Нетеребки. Пізно ввечері Ярослав провів додому сестру.
Він зайшов у хату до батьків. Мати на кухні поралася. Вона побачила, що син залишив велосипед.
Пізно ввечері вона стояла на воротах і виглядала сина. Було тихо, задушливо. Годинник показував 1 годину 30 хвилин. І жінка повернулася в хату, прилягла на ліжку.
Ярослав домовився з приятелями зустрітися в барі в Набутові. На шиї висів масивний золотий ланцюжок вагою 9 грамів і хрестик. Уночі з коштовностями на шиї не ходять пішки навіть по вулицях у Києві.
А тут навкруги розрослися хащі з лободи і лопухів, кленчаків, які піднялися у ріст людини. Ярослав зайшов у бар, купив пляшку горілки. Пили вшістьох. Тим часом у бар зайшли два брати Руслан і Микита. Вони почувалися господарями в цьому селі. Місцеві жителі остерігаються заходити з ними в конфлікт. Ярослав цього не знав. Тому й опинився на землі. Руслан ударив кулаком, Микита копнув ногою. Ярослав піднявся й пішов на дискотеку, яка тривала в сільському Будинку культури.
Тоді біля клубу стояли «Жигулі» п'ятої моделі. Їхній власник Олег сів за кермо і почав розвертати автомобіль, щоб їхати.
Ось що згадує про ті події колишній директор сільського клубу Юрій Катренко:
– Раптом підійшов молодий чоловік, вискочив на капот автомобіля і почав танцювати, – розповідає Юрій Михайлович. – Я здивувався. Бо цей чоловік перескочив на дах автомобіля і продовжував танцювати. На обличчі не було синців. А ось на грудях виблискували масивні золоті прикраси – ланцюг і хрест.
З автомобіля вискочив Олег.
– Що ти витворяєш? – закричав.
– Криком тут не допоможеш, викликай міліцію, – порадив Юрій Катренко.
– Міліція! Міліція! – закричав Олег у мобільник.
Ярослав розвернувся і пішов до бару. За ним побіг Олег. Через 5 хвилин він повернувся, сів в автомобіль і поїхав.

Сам упав і вбився
Дивно, але показання свідків розходяться. Олег стверджує, що вдарив Ярослава, коли той зліз з автомобіля. Годину чекав на міліцію. Правоохоронці повідомили, що немає бензину. Дільничний інспектор уранці займеться побитим автомобілем.
А ось Юрій Катренко переконує, що Олег пальцем не зачепив Ярослава. Власник автомобіля низької статури, худорлявий. Ярослав високий, кре-мезний. Він побоявся мірятися силою з дужчим чоловіком. Юрій Михайлович клянеться, що Олег і хвилини не чекав на міліцію, а відразу поїхав.
У цей час дівчатка-сусідки зателефонували по мобільному сестрі Надії. Мовляв, Ярик танцює на автомобілі, викликали міліцію. Надія зв'язалася зі старшим братом Олександром. Сашко просив Олега не викликати правоохоронців, обіцяв наступного дня в автосалоні усунути всі поломки.
Ярослава знайшли на околиці села о 2-ій годині ночі. Дівчатка поверталися з дискотеки, і натрапили на нерухоме тіло.
Тобто вбивство трапилося між 1.30 і 2-ою годиною ночі. Мати втомилася чекати сина біля хвіртки і лягла спати. Тому й не чула нічого. Саме стільки часу потрібно, щоб дійти сюди від бару. Тобто Ярослав не бродив Набутовом. А відразу попрямував додому. Чоловік почув, що викликають міліцію. І вирішив долю не спокушати.
Краплі крові показують, що його наздогнали саме на околиці села і били, волочили по асфальту, поки кров не хлинула носом. На асфальті залишилася велика калюжа. Вбивці поспішали. Адже чулися голоси молоді, яка поверталася у цей час із дискотеки.
Свідок подій Сніжана згадує, що попереду йшла ватага хлопців і зупинилася. Підійшли дівчата. Сніжана побачила закривавленого Ярослава і зателефонувала матері. Жінка прибігла разом із чоловіком.
Тамара Марківна жахнулася вигляду сина – обличчя було перетворене на суцільний синець, око запливло, зламаний ніс був звернутий, перебита щелепа, тріснув череп на скроні. Кров ішла носом. Коли несли сина до карети «швидкої допомоги», мати підняла голову. Вона з жахом помітила, що переламаний хребет, голова тримається на шкурі.
Мати побачила, що з шиї зникли ланцюжок і хрестик. Решта речей залишилася на місці.
Тривожно пролунав дзвінок мобільного, і нещасна почула в слухавці голос чоловіка: «Три-майся, Бог милостивий. Сина в нас нема більше». Вона все зрозуміла.
У лікарському свідоцтві про смерть зазначено: «Набряк головного мозку. Крововиливи під оболонки і в речовину головного мозку. Перелом черепа та кісток обличчя. Напад із застосуванням фізичної сили».
Рідним та дружині правоохоронці відмовили показати первинні висновки судмедекспертизи.
Вітчим Григорій Бондар розповідає, що у морзі його просили погодитися, аби було записано, що помер ненасильницькою смертю. Мовляв, так дешевше похорон обійдеться. У понеділок слідчий райвідділу заявив, що Ярослав сам упав і старі рани розійшлися.
Порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2, ст. 121 КК України – нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті. Слідством займається слідче управління обласного міліцейського відомства. Його начальник Олег Керевич відмовився від коментарів.

Источник: http://vechirka.ck.ua/zhittya/zhorstoke-vbivstvo/ | Прочитать на источнике