Бути як усі

Люди з інвалідністю з Черкащини закликають: "Не треба нас жаліти! Просто створіть нам умови для нормального життя!"
Подати гроші "нещасному" біля церкви чи просто на вулиці, пожаліти нужденного – це для українця моральний обов’язок, усталений століттями. Для багатьох із нас буде справжнім відкриттям: далеко не всі співгромадяни, які мають інвалідність, хочуть, щоб їх жаліли! – Ви не уявляєте, як важко відчувати на собі жалісливі погляди людей! – із сумом каже активістка Коаліції молодіжних громадських організацій "Молода Черкащина" Оксана Котенко, яка пересувається за допомогою візка. – Мовляв, "молода, красива, і от на візку"...
– Людина з інвалідністю, потрапляючи на очі людей, опиняється ніби під прицілом людської жалості, – додає голова громадської організації "Спілка батьків дітей-інвалідів" м. Сміла Віра Горохова. – Вона не може пройти містом, щоб їй не почали пхати в руки гроші, цукерки чи ще щось. Це образливо! Адже при будь-якій інвалідності людина може бути щасливою, може досягати своїх мрій!
Тож нема чого дивуватися, що багато людей з особливими потребами взагалі вважають за краще ніколи не залишати домівки. У Черкасах – близько шести сотень людей, що пересуваються на візках. А чи багато їх можна побачити на вулицях?.. Запитання риторичне.
– На жаль, і серед людей з інвалідністю поширена тенденція вирізнятись саме інвалідністю, що, в свою чергу, заважає повноцінно інтегруватись до суспільства. Спілкування може відбуватись не за інтересами (що було б нормально), а за ознакою інвалідності, – зауважує активістка "Молодої Черкащини" Анна Харченко, яка також використовує інвалідний візок. – Ці люди "соромляться себе". Часто-густо і представники влади дотримуються такого ж хибного підходу: всі ці "конкурси талантів серед інвалідів" та інші подібні заходи тільки змушують людей з інвалідністю замикатися в своєму колі. Це суперечить і світовому досвіду, і здоровому глузду – в ХХІ столітті суспільство не може бути поділене на касти!
Пані Харченко вважає, що час покласти край уявленню про людей з інвалідністю як про "жертв долі" або навіть "героїв, які досягають успіхів усупереч обставинам". У будь-якої людини – своя доля і свої труднощі, які доводиться долати. Просто в когось фізичні можливості обмежені більше, ніж у інших. Але ж з іншого боку, в кожного із нас, у тому числі й людей з інвалідністю, є й свої можливості!
– Іноді, приміром, напередодні дня інваліда, мене запрошують до школи на зустріч з учнями, – розповідає Анна. – Опинившись у класі, я довго не можу розговорити дітей. Думаю, перед цим із ними вчителі проводять "бесіди з пристрастю", й діти просто бояться сказати "щось не те". Насправді ж люди з інвалідністю – такі самі, як й інші, і етика спілкування людей з ними – така сама, як і з іншими. Хіба що слід враховувати одну обставину: нікому не приємно, коли його ототожнюють з його проблемою, тому замість "інвалід" слід казати "людина з інвалідністю" або "людина з особливими потребами".
Молоді, сповнені духовних, а часто – й фізичних сил люди з інвалідністю прагнуть активного життя. Й тут часто виникає проблема: "співчутливе" суспільство... не готове надати їм такої можливості. Щоправда, за словами громадських активістів, ситуація з роками все-таки поліпшується.
Багато робиться задля знищення бар’єрів для пересування людей на інвалідних візках. У Черкасах для людей з інвалідністю діє спеціальне інватаксі, але поки що воно тільки одне, і постійно зайняте. На Черкащині в багатьох містах будують пандуси, понижують бордюри. Але, на жаль, такі зміни відбуваються все-таки повільно. Пандуси роблять не до всіх об’єктів громадського призначення, а бордюри в більшості населених пунктів й далі занадто високі.
– Не враховують побажання щодо безбар’єрності архітектури й у багатьох новобудовах – приміром, у новому черкаському торгово-розважальному комплексі "Хрещатик" не зробили ліфтів. Невідомо й чи буде зроблено підйомники у Палаці "Дружба народів" – інакше заявлені пандуси при вході втрачають свій сенс, – зауважує Анна Харченко. – Майже скрізь в області дуже погані тротуари. Але, при всьому цьому, зміни на краще помітні. Дуже хотілося б, щоб за подоланням цих фізичних бар’єрів, ішло б і подолання бар’єрів у ставленні до людей з інвалідністю...
Безбар’єрна архітектура на Черкащині
Монастирище
Біля багатьох магазинів пандуси відсутні. Більшість установ (райрада, райдержадміністрація, лікарня) має пандуси, однак міськвиконком та Будинок культури не є доступними. На перехрестях є з’їзди, однак вони не відповідають нормам.
Христинівка
Центральна частина міста прекрасно облаштована пандусами, однак заїзд до пандусу у міськвиконком не надто зручний. Частина магазинів не облаштована пандусами. Належні пониження бордюрів на перехрестях відсутні як такі.
Умань
Пандуси є біля більшості магазинів та аптек. Однак біля центрального входу до Уманської міської ради пандус відсутній. Натомість, є на боковому вході позначка "для інвалідів", однак цей вхід зачинено, і кнопка виклику відсутня. Біля входу до кінотеатру та Художнього музею пандусів також немає. Практично на всіх перехрестях (принаймні, в центральній частині міста) з бордюрів є з’їзди, і людина на візку може самостійно їх подолати, однак понижень за стандартами немає.
Канів
Лікарня, поліклініка, річковий вокзал, частина магазинів у центрі міста мають пандуси. Укрпошта має дуже багато сходів і жодного доступного заїзду. У Будинку культури є дерев’яні пандуси, які під час заходів ставлять до сходів і прибирають одразу після їх закінчення, щоб ці пандуси не вкрали. Понижень на перехрестях надто мало.
Городище
Безбар’єрність тут запроваджується дуже поволі. Біля будівель у центрі міста частково присутні пандуси – міськрада, Укрпошта, магазин. До райдержадміністрації – пандус відсутній. Понижень бордюрів немає і не планується.
Шпола До багатьох магазинів та аптек є пандуси. Зробили пандус до райради, але перед неробочими дверима. До міськради є гарний під’їзд. До кінотеатру пандус побудували нещодавно, однак не надто зручний. Дістатись до Будинку культури можливо, однак зі сторонньою допомогою. Пониження бордюрів проектуються під час ремонту доріг, однак їх усе одно мало.
Сміла
До державних установ і медичних закладів пандуси переважно є, побудовані за всіма нормами. До міськвиконкому пандус є, але він збудований збоку, вхід зачинено, а кнопка виклику відсутня. Магазинів та розважальних закладів у місті досить багато, натомість пандусів недостатньо. Понижень бордюрів мало.
Кам’янка
Пандуси є до всіх органів влади. До більшості магазинів та громадських закладів заїзди відсутні, або ж збудовані не за нормами, і самотужки ними важко або неможливо скористатись. До лікарні є зручний пандус, а всередині будівлі можна скористатись ліфтом. Проте в поліклініці, незважаючи на заїзд, дістатись можна тільки до реєстратури. Далі йдуть східці, і ліфт відсутній.
Катеринопіль
До більшості державних установ та до лікарні збудовано прекрасні зручні пандуси. Всередині ліфти відсутні, однак у приймальнях радо погоджуються викликати спеціаліста, до якого у справі прийшла людина з особливими потребами. Пониження бордюрів практично відсутні.
Жашків
Практично всі об’єкти в центрі міста облаштовані пандусами. Але, на жаль, в деяких органах влади кабінети на другому поверсі будівлі, й кнопка виклику відсутня. Також відсутні пониження бордюрів на пішохідних переходах.
Ватутіне
Навіть до міського управління соціальної політики відсутній повноцінний пандус. Пандуси до магазинів відсутні практично всюди. Єдиний досить добре побудований пандус – до Укрпошти. Крім того, там є кнопка виклику, яка дозволяє людям з вадами опорно-рухового апарату одержати необхідну допомогу. Понижень бордюрів на перехрестях немає.
Тальне
Пандуси побудовані до надто малої кількості місць громадського призначення. Час від часу трапляються дуже добре побудовані з’їзди (наприклад, до квіткового магазину), однак до офісного центру жодного пандуса не збудовано. До медичних закладів дістатись візком можливо. Пониження бордюрів на перехрестях відсутні.
Звенигородка
В центральній частині міста досить багато магазинів, супермаркетів, державна аптека, до яких немає нормального доступу. До державних установ і лікарні збудовані зручні пандуси. Пониження бордюрів на перехрестях відсутні.
Лисянка
Всі адміністративні будівлі обладнані пандусами, які є достатньо зручними. В магазини, аптеки та супермаркети доступ є частково.
Корсунь-Шевченківський
Органи державної влади, частина магазинів та аптек, а також лікарня обладнані пандусами. Наразі великою проблемою є відсутність ліфта в районній поліклініці. У місті вкрай мало понижень бордюрів на перехрестях.
Маньківка
В центральній частині селища практично всі магазини, аптеки, банки облаштовані заїздами. Під’їзд до лікарні є. Понижень бордюрів на перехрестях немає.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике