Хто веде активний спосіб життя, уповільнює старість

Старість – це не хвороба, а один із етапів життя людини. Як і кожен етап, старість має свої особливості. Сучасна наука виробила корисні рекомендації для людей літнього віку, дотримуючись яких, у будь-якому віці можна значно поліпшити своє самопочуття і якість свого життя.
Що таке старість?
Відомо, що люди живуть довше більшості хребетних. Окремі люди доживають до 110 років і більше. Такі "рекорди" зустрічаються у різних частинах світу. На думку науковців, саме такий вік є певною межею тривалості життя, властивої для людини як для біологічного виду.
На жаль, поки що досягнути цієї межі може дуже невелика частина людей. Трапляється це через багато причин, серед яких – як спадкові, так і викликані тими умовами, в яких ми живемо.
Відомо, що на ранніх етапах розвитку людства середня тривалість життя становила близько 30 років. З розвитком людства, поліпшенням умов життя його тривалість збільшується. А зі збільшенням тривалості життя змінились уявлення про час настання старості.
За класифікацією Все-світньої організації охорони здоров’я, вік 45–59 років вважається середнім, 60–74 – похилим, 75 років і більше – старечим, люди віком понад 90 років вважаються довгожителями.
Раніше висловлювалися думки, що старість – це своєрідна хвороба організму, тому завдання науки – подолати цю хворобу. Нині науковці дійшли висновку, що старіння людини – це не хвороба, а закономірний біологічний процес, зумовлений індивідуальною, генетичною програмою розвитку. Відповідно, старість – закономірний період вікового розвитку людини. Для цього періоду характерні як руйнівні процеси, так і процеси, які стабілізують життєдіяльність організму. До стимулювання цих стабілізаційних процесів і слід докладати зусиль.
Медики розділяють два види старості – нормальну (фізіологічну) і хворобливу (патологічну). При нормальному старінні зберігається розумове і фізичне здоров’я, працездатність, контактність, інтерес до життя. Можливості організму зменшуються, але це відбувається плавно і рівномірно, й організм здатний пристосовуватися до цих змін.
У ХХ столітті прогрес медицини й поліпшення добробуту багатьох людей викликав справжній прорив у збільшенні середньої тривалості життя – в середньому з 35 до 65 років. Тільки з 1950 до 2000 років кількість людей віком понад 60 років збільшилася у світі втричі.
Обласний позаштатний геронтолог Тетяна Бондарєва зазначає, що лише 16% людей похилого віку (75-80 років і старші) досягають нормальної фізіологічної старості.
– У розвитку багатьох захворювань пенсіонерів є зв'язок із тими змінами, які виникають в організмі під час старіння, – пояснює лікар-геронтолог. – Хвороби старості – це атеросклероз, гіпертонічна хвороба, судинні ураження головного мозку, хронічні захворювання легень, пізній цукровий діабет, хвороби опорно-рухового апарату, ураження органів слуху та зору. Уже з 40–45 років в організмі людини починається процес накопичення хронічних захворювань.
У чому ж причина того, що більшість українців похилого віку старіє швидше й почувається гірше, ніж могла б? Виявляється, причин – чимало. Серед них – забруднення довкілля, недостатній рівень медичного обслуговування, різні стреси, викликані низьким рівнем життя. На жаль, вплинути на ці чинники кожній окремій людині непросто. Проте є речі, які кожен із нас у змозі змінити.
Як старіти правильно?
Тетяна Бондарева рекомендує враховувати в своєму житті такі важливі обставини:
– Захворювання розвиваються за певних умов: незадовільне навколишнє середовище, тютюнокуріння, алкоголь, переїдання, інфекції, шкідливі умови праці тощо.
Навантаження працею є необхідною біологічною та соціальною потребою людини. Хто підтримує активний спосіб життя, уповільнює старість.
– Цікаво також, що люди з сильним урівноваженим типом нервової системи живуть довше, ніж ті, хто зі слабшим. Останні мало цікавляться оточуючим світом, перебуваючи на пенсії, замикаються у собі, тому й мають постійне відчуття неспокою.
– На процес швидкого старіння впливають і соціальні фактори: мала заробітна плата, пенсія, самотність, неможливість повноцінно харчуватись, придбати собі ліки.
Науковці твердять, що великий негативний вплив на стан організму, що старіє, має недостатня рухова активність. А між тим, науковці переконані: чим більше людина рухається, тим повільніше вона старіє (звісно, надмірне навантаження також може бути шкідливим). Тому літнім людям корисно, порадившись із лікарем, займатися помірною фізичною працею, фізкультурою, туризмом. Особливо велику позитивну роль відіграє ранкова гімнастика – робити слід 8–10 вправ по 4–6 повторів кожна вправа, між вправами робити паузи на 5–10 секунд. Дихати під час виконання гімнастики слід глибоко, рівно і ритмічно. Треба пам’ятати, що справжню користь принесуть тільки систематичні заняття гімнастикою. Велику користь також може принести ходьба. Починати треба з невеликих дистанцій (до 3 км) і помірного темпу. Гуляти корисно вранці або приблизно за годину до сну. Корисною буде посильна фізична робота на свіжому повітрі, тільки в жодному разі не в спеку.
Тетяна Григорівна наголошує:
– Важливим фактором збереження здоров'я у похилому віці є раціональне харчування. Слід обме-жити кількість їжі, краще їсти часто (4–5 разів на день), але меншими порціями. Виключити з раціону тваринні жири – яловий та баранячий, зменшити вживання масла, виробів із борошна, цукру, копчених і смажених страв. Натомість, щодня вживати рослинні жири (соняшникова та оливкова олія), більше зелені (петрушка, кріп), овочі та ягоди, а молочні страви ліпше замінити кисломолочними. Кількість солі не повинна перевищувати 5 грамів (0,5 чайної ложки) на добу. Також велике значення має спосіб приготування їжі. Смажені страви потрібно замінити тушкованими, запеченими або відвареними. Для ліпшого засвоєння можна їх подрібнити або потерти на тертці.
При нормальних процесах старіння потреба у сні становить вісім-дев'ять годин, але багато людей похилого віку добре почуваються при шести-семигодинному нічному сні. Часто трапляється, що в літніх людей порушується сон. Причиною може бути денний сон, малорухливість, недостатнє перебування на повітрі та непровітрена кімната. Усунувши ці проблеми, можна поліпшити сон і без застосування снодійних.
Якщо виникли перші ознаки того чи іншого захворювання, треба звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням. Щороку слід проходити огляди терапевта, хірурга, окуліста, невропатолога, стоматолога, жінкам – гінеколога, чоловікам – уролога.
Тетяна Бондарева переконана: здоровий спосіб життя, помірна фізична активність, відмова від шкідливих звичок та своєчасні медичні огляди сприяють повноцінному життю у старості, і, в результаті, уповільнюють процеси старіння.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике