Колонка редактора
Футбол збурив емоції тих, хто завше спокійно ставився до спорту. До телеекранів, особливо ж коли грає наша національна збірна, біжать навіть жінки і діти – так, як в старі часи поспішали не пропустити черговий мильний серіал. Мабуть, переплутавши Андрія Шевченка з безсловесною "рабинею Ізаурою", один із депутатів-регіоналів, якому знову захотілося бути "народним обранцем", днями розповсюдив агітпродукцію, яка давала виборцеві зрозуміти, що кумир футбольних фанатів просто мріє, щоб той регіонал знову депутатом став. У відповідь Андрій дав зрозуміти, що якщо хтось із ним набився сфотографуватись, а він погодився, то це ще не означає, що футболіста можна вписати до клубу політичних уболівальників. "Хочу спростувати свою причетність до будь-яких передвиборних заходів вітчизняних політиків і вкотре висловити свою позицію з цього питання: я дотримувався і дотримуюсь переконання, що футбол, спорт – поза політикою", – заявив у відкритому зверненні Андрій Шевченко.
Відраза до політики й політиків у суспільстві з кожним днем все більша. Коли подалі від політичних ярликів намагаються триматися "пересічні" українці – воно й не дивно. А от коли від однієї з "керівних і спрямовуючих" політичних сил починають відхрещуватися самі політики, це вже викликає усмішку. Нарешті "діячі" зрозуміли, що про невиконані обіцянки народ не забуває нікому й ніколи.
Наші сучасники люблять повторювати фразу: "Не можна увійти в одну річку двічі". А скептики кажуть: як же не можна? Якби це справді так було, то ніхто не мав би двох чи трьох дипломів про вищу освіту, двох-трьох одружень, двох-трьох судимостей, двох-трьох "заходів" на посаду прем’єра або президента... Насправді ж, в оригіналі у давньогрецького філософа Геракліта Ефеського (не плутати з Ефіопським чи Фастівським!) фраза звучала так: "На тих, хто входить у ті ж самі річки, один раз притікають одні води, а іншого разу – інші води". Спростимо для розуміння політиків: Геракліт попереджав, що насправді зайти у річку ще раз – можна, от тільки якість водички в річці для тебе і твоєї партії може радикально змінитися. І якщо минулого разу виборець дозволив тобі скупатися в шампанському, то ще не факт, що й цього разу він тебе скупає у тому ж самому. Щоправда, є політики, які у будь-якій рідині почуваються впевнено. Самі вони стверджують, що “рятуючи народ, економіку і державу”, почуваються в політиці, як риба у воді, а натомість народні гострослови кажуть, що у воді не тільки риба не тоне...
Міняти політиків просто тому, що в них штани мокрі від попереднього заходу у "річку" влади – занадто банально. Добре, коли є ким справді кращим замінити. Але ж коли кандидатом об єднаної опозиції від сільського виборчого округу Черкащини називається... киянин, то тяжко зрозуміти кадрову політику місцевих діячів, які регулярно (і треба відзначити, таки справедливо) критикують нинішню владу, що та на керівні посади завозить людей з Донбасу чи якогось Цюрюпинська - аби тільки не місцевих. Але ж при такому розкладі – і у вас, виходить, "кадровий голод", панове?
Нещодавно в Умані "Свобода" провела захід, який назвала "справжньою українською дискотеко". На офіційному сайті цієї політсили значиться, що "справжня українська" пройшла у нічному клубі "Вогняний кінь". Але ж нічний клуб у старовинній будівлі колишнього базиліанського монастиря уніатів на вулиці Радянській, 31 насправді має російськомовну вивіску "Огненная лошадь". Якщо вже й перекладати – то як “Вогняна коняка”. А якщо бути послідовним, то перш ніж проводити тут “справжню українську” дискотеку, "Свобода" згідно зі своїми гаслами мала б просити змінити і вивіску, і назву вулиці...
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Про політику й кумирів: від Ізаури до Геракліта..."