Донорами найчастіше стають заради мізерного заробітку...

14 червня традиційно відзначається всесвітній День донора.
Черкаські медики констатують, що нині донорство в Україні переживає спад – через відсутність пропаганди, системи державних замовлень, незадовільне державне фінансування та небажання роботодавців надавати працівникам обіцяні законом пільги для донорів.
– Нині більшість здає кров заради мізерних виплат, що дають бодай якісь засоби до існування. Такі донори часто нехтують правилами, що вимагають напередодні кровоздачі виключити з раціону жирну їжу та алкоголь, добре відпочити, виспатись та прийти на пункт переливання натщесерце. У результаті – їхня кров непридатна для переливання, – каже завідувач бактеріологічної лабораторії обласної станції переливання крові Ірина Козлова. На жаль, зізнається вона, на станції не завжди є кошти, щоб оплатити послуги донорів-заробітчан, і частина з них відмовляється здавати кров... Як і раніше, донорам видаються довідки, на підставі яких вони мають право на два вихідні. Але нині не кожен роботодавець на це погоджується, зате такою нагодою користуються студенти. І все ж, найчастіше донорами стають родичі тих, хто потребує переливання крові.
В цивілізованому світі існує справжня культура і традиція донорства. За розповідями старожилів Черкаської обласної станції переливання крові, наприкінці вісімдесятих років їм довелося брати кров у цілої бригади німецьких робітників, що прокладали газопровід "Дружба" неподалік від Черкас. Як вони пояснили, раз на рік кожний здоровий громадянин Німеччини має безкоштовно здати кров для Міжнародного Фонду Червоного Хреста.
В Україні ніхто не може змусити людей здати кров, тим більше безкоштовно. Але потреба в ній не зменшилась. Наші співвітчизники, як і всі цивілізовані люди, часто відгукуються на чужу біду. Але ж оголошення про допомогу з’являються час від часу, а хворі потребують крові майже щодня.
На жаль, в Україні немає державного банку крові, як, наприклад, в Канаді чи США, де компоненти та препарати крові можуть зберігатися аж до 5 років і терміново доставляються вертольотом в будь-яку точку.
У нас препарати крові, навіть із додаванням консервантів, зберігають лише 35 діб.
Безпечність і для донора і для реципієнта – головний принцип роботи станції переливання крові. Заборонене пряме переливання крові від донора до реципієнта, бо згідно з вимогою ВООЗ, кров стовідсотково досліджується на наявність збудників СНІДу, сифілісу, гепатитів В і С. Донорів обстежують безкоштовно за 1-2 доби, тому дехто здає кров саме з цією метою. За минулий рік, скажімо, станцію переливання крові відвідали близько 5 тисяч донорів. За різними показниками "відсіялись" 10% донорів.
Ірина Козлова наголошує, що усі здорові люди віком до 60 років можуть стати донорами без ризику для здоров`я, бо абсолютно всі процедури при заборі крові проводяться високопрофесійним персоналом із застосуванням одноразових стерильних систем. Багато хто з медпрацівників станції самі є донорами.
– Я здала кров 52 рази і можу стверджувати: бути донором – абсолютно безпечно і дуже почесно! – переконує Ірина Козлова.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике