Батьки заради кредитів позбавляють дітей житла

Найбільше з цим доводиться стикатися працівникам служб у справах дітей. Тільки у місті Сміла за минулий рік головний спеціаліст – юрист служби у справах дітей міськвиконкому Олексій Литвин взяв участь у 70 судових засіданнях, де банки судилися з громадянами, які не змогли повернути іпотечні кредити – тобто ті, для отримання яких заставляється майно.
Усі ці громадяни мали неповнолітніх дітей. І всім їм "світило" виселення.
– Батьки з найкращих міркувань – купівля житла, меблів чи машини, розвиток бізнесу тощо – ставлять під загрозу благополуччя власних дітей, – каже Олексій Литвин. – Враховуючи, що законодавство передбачає втручання держави в будь-які правочини з житлом, в якому неповнолітні діти мають право власності чи користування, батьки намагаються обійти закон і зареєструвати дітей на час укладення іпотечного кредиту в іншому місці. А потім дивуються, як банки можуть виселити їх на вулицю з малими дітьми.
Як розповідає начальник служби у справах дітей Смілянського міськвиконкому Наталя Незнанова, Законом України "Про охорону дитинства" визначено, що служби у справах дітей органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюють контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, прав дітей при купівлі, обміну та інших правочинах з житлом. Ці органи надають дозволи батькам на відчуження житла, частина якого належить дитині, або право користування якою вона має, і здійснюють це лише за умови придбання іншого житла дитині (не гіршого, ніж було попереднє). Так само і при обміні житла. На засіданнях виконавчого комітету розглядаються питання надання дозволу від імені дитини на оформлення житла чи майна під заставу, чи його іпотеки.
На жаль, каже Наталя Незнанова, в українському законодавстві не прописане право дітей на житло у випадках накладення арешту, стягнення на нерухоме майно та при його конфіскації. І якщо у приватизаційному свідоцтві на житло, у договорі купівлі-продажу житла чи іншому документі, який свідчить про право власності, відсутні дані про дитину як співвласника, то при конфіскації її інтереси захистити неможливо.
От одна із ситуацій, яку нещодавно довелося вирішувати: в родині народжується дитина, батьки беруть в кредит квартиру. Несподівано захворів годувальник, лікування потребує багато коштів... Банк спонукає для погашення кредиту заставити інше житло. Не інформуючи про це службу, дітей знімають з реєстрації, укладають кредитний договір. І це трапляється з людьми з нормальним рівнем доходів, адже, як правило, кредит бере платоспроможна сім’я.
Якщо служба у справах дітей залучена в цей процес, її фахівці змушують людей перестрахуватися, щоб у будь-якому випадку у дитини був дах над головою. А часом просто відмовляють батьків брати кредит. Адже не секрет, що банки грають в цій ситуації непривабливу роль: рекомендують виписувати дітей, часто нехтують реальними даними про платоспроможність клієнтів, надають горе-матусям, які віддали дітей родичам під опіку, споживчі кредити без довідок про доходи, в односторонньому порядку підвищують відсоткову ставку, про що клієнтам повідомляють по телефону. Тому кожна людина повинна реально оцінювати ситуацію. Іноді достатньо, щоб хтось відрадив від необдуманого кроку.
– Не так давно, – каже Олексій Литвин, – провели бесіди з п’ятьма родинами, що збирались брати кредити. Чотири з них після нашої розмови більше не приходили. Було й таке, що збирали екстрені засідання комісії з питань захисту прав дитини і відмовляли людей брати кредит. Проте частіше буває навпаки – люди тихцем "виписують" дітей і доводять задумане до кінця, а потім приходять у розпачі по допомогу. Або – буває й таке – скаржаться, що ми перешкоджаємо їм поліпшити житлові умови.
Найбільша група ризику – ті, хто бере довготермінові кредити. На момент укладення договору в сім’ї все в порядку, та за 10–15 років може статися що завгодно – розлучення, хвороба або й смерть, втрата чи зміна роботи... Усі ці колізії доводиться вирішувати через суд, і тут важливо, чи була дитина зареєстрована за місцем проживання. Якщо ні – виграти батькам справу в банку неможливо. Ми намагаємось не допустити виселення, рекомендуємо варіанти: реструктуризація, оренда заставного житла. Раніше, коли люди були більш платоспроможними, банки легше йшли на це. Нині з цим – складніше. А якби дитина була зареєстрована, без дозволу органу опіки й піклування сім’ю не могли б виселити, а укладений договір можна було б скасувати в судовому порядку.
Ми намагаємося боротися з поданням неправдивої інформації про дитячу частку в майні. Нотаріуси самі скеровують людей до нас. За нашої ініціативи викликали в судове засідання голів кварткомів – саме вони дають довідки про склад сім’ї, про реєстрацію. Та в будь-якому випадку, тільки розуміння батьків може врятувати родину від можливої катастрофи. Ми можемо тільки роз’яснити, проконсультувати, застерегти,– наголошує Олексій Литвин.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике