Лікування гормонами – зло чи благо?

Гормональна терапія давно набула поширення в медицині, хоч дискусії навколо неї точаться й досі.
Як запевняють черкаські ендокринологи, застосування гормонотерапії – це благо, а у збільшенні кількості певних захворювань, в стимулюванні яких підозрюють гормони, винні, найімовірніше, соціальні чинники.
Гормональна терапія – серйозне досягнення медицини
Кожна п’ята Нобелівська премія у галузі медицини присуджується за відкриття у сфері ендокринології, говорить Ольга Бушина, ендокринолог Черкаського обласного госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни.
Людський організм – система з високою саморегуляцією, яка здійснюється, значною мірою, завдяки гормонам – біологічно активним речовинам. Над усіма системами організму – серцево-судинною, кістково-м’язовою, шлунково-кишковою тощо – стоїть ендокринна система. Головний її елемент – гіпофіз, який серед залоз внутрішньої секреції "всьому голова". Гормони – дуже важлива складова людського здоров’я. Без жодного гормону людина обійтись не може.
Зараз гормональні препарати продукують біохімічним та синтетичним шляхом. Важко підрахувати, скільком людям це дало можливість повноцінно жити. Наприклад, до 1923 року, коли дослідники Бантінг і Бест отримали з тканини підшлункової залози інсулін, діабетики помирали від коми.
Нині хворі на цукровий діабет та ті, хто має інші ендокринологічні патології, отримують пожиттєву замісну гормонотерапію, і завдяки цьому можуть жити.
Гормонами лікують і ряд неендокринологічних хвороб (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, а також бронхіальну астму) – коли треба підвищити імунітет, "вийти" з тяжкої хвороби, яка не піддається антибіотикам. В окремих випадках – скажімо, при цукровому діабеті ІІ типу, коли підшлункову залозу ще можна стимулювати, гормональні препарати комбінують з іншим лікуванням. Буває екстрена терапія. Приміром, якщо при зниженні тиску не допомагають звичні засоби – достатньо ввести гормональний препарат, і людина буквально оживає. Є й зворотний бік медалі при гормонотерапії: отримуючи гормон ззовні, деякі залози внутрішньої секреції починають "лінуватися" його виробляти, виникає залежність від препарату, порушуються обмінні процеси в організмі, з’являється ожиріння. Тому лікарі призначають ці препарати дуже обережно.
В місцевостях, де в воді і їжі бракує йоду, не обійтись без профілактичного йодолікування – інакше порушуються функції щитоподібної залози. Втім, профілактику йододефіциту ендокринологи рекомендують всім – вживати в їжу йодовану сіль, їсти морепродукти тощо. Поряд з цим, надлишок якогось гормону в організмі викликає не менш тяжкі хвороби, ніж їх недостача. Так, у практиці Ольги Сергіївни зустрічались жінки, які через тривале безконтрольне вживання гормональних контрацептивів мали порушення ендокринної системи.
Нині у розпорядженні медиків – цілий арсенал різних лабораторій, які допомагають підтвердити діагноз, встановити протипоказання для призначення пацієнту гормонального препарату, перевірити всі гормони в його організмі.
– Часто люди не одразу йдуть до ендокринолога, а довго й безрезультатно лікують окремі симптоми, хоча варто відновити гормональний баланс в організмі і підтримувати його – і стан хворого нормалізується, – розповідає Ольга Бушина.
Ендокринні захворювання, каже лікар, можна цілком вважати хворобою способу життя. Однак лікувати їх є можливість, і без гормональних препаратів тут не обійтись.
Ліпше гормональні контрацептиви, ніж аборт
Поки медики сперечаються, корисні чи шкідливі для жінок гормональні контрацептиви, усе більше представниць прекрасної статі випробовує їхню дію на собі. Тим більше, що придбати їх можна у кожній аптеці, нерідко – просто запитавши поради у фармацевта.
Якраз таку ситуацію вважає неприпустимою гінеколог КЗ Черкаський міський пологовий будинок "Центр матері та дитини" Ірина Дейнека. Вона розповідає, що в Європі жодного гормонального препарату не придбаєш без рецепта лікаря, який, перш ніж призначити його, зробить обстеження. Тільки за цієї умови гормональні препарати стануть для жінки не злом, а благом.
– Гормональні контрацептиви безпечніші для жіночого організму, ніж аборт, – каже вона. – Тим більше, що нині розроблено препарати з мінімальним вмістом гормонів, а також різних способів дії – від пігулок до спіралей і пластирів.
Гормональні контрацептиви успішно застосовують і при лікуванні ряду гінекологічних хвороб. Клінічні дослідження навіть доводять, що жінки, котрі вживають ці препарати, менше ризикують захворіти на рак яєчників та ендометріоз.
Ще один вид гормональних препаратів – замісна гормонотерапія (ЗГТ), яку призначають жінкам при віковому чи хірургічному клімаксі. Її дія є також профілактикою ряду хвороб у жінок старшого віку: остеопорозу, інсульту, серцево-судинних захворювань, хвороби Альцгеймера.
Поряд з цим, медики не заперечують, що роль гормональних препаратів у виникненні раку шийки матки та молочних залоз у жінок до кінця не вивчена. Існує також певний ризик розвитку тромбозів, проте ще більше ризикують ті, хто курить або має генетичну схильність. Ризик появи тромбозів зростає і з віком.
На тлі прийому гормональних препаратів можуть бути і порушення ендокринної системи, але вони виникають тільки тоді, коли жінка безконт-рольно приймала гормональні контрацептиви понад два роки.
Бояться жінки і збільшення ваги. Проте найчастіше це явище виникає у зв’язку з загальними збоями ендокринної системи в жінки, і гормонами його, навпаки, можна відкоригувати.
Жінок непокоїть також, як вплине прийом гормональних контрацептивів на майбутню вагітність. Проте, переконана Ірина Володимирівна, негативний вплив – один із поширених міфів. На її думку, ті, кого це питання турбує, не є групою ризику. Саме їхнє ставлення до власного здоров’я про це свідчить. А медики в змозі індивідуально підібрати гормональний препарат і мінімізувати всі ризики.
– В Черкасах, Смілі та Умані є лабораторії, де можна зробити гормональне обстеження жінки, – розповідає вона. – Крім того, жінці треба провести проф-огляд, УЗД чи мамографію молочних залоз і статевих органів. Якщо жінка була прооперована з приводу онкохвороб, гормональні контрацептиви їй не призначають, а при необхідності ЗГТ консультуються з відповідними спеціалістами.
Приймати гормональні препарати теж бажано під наглядом лікаря. Ірина Володимирівна пояснює: хоч фірми-виробники рекомендують приймати їх до двох років, лікарі термін призначення підбирають індивідуально для кожної жінки. При потребі – радять жінкам змінити метод контрацепції на негормональний.
Ірина Дейнека переконана: гормональні препарати не шкодять, якщо їх призначають за показами після обстеження і застосовують під контролем лікаря.
Збільшення кількості захворювань на рак вона пов’язує з соціально-економічними чинниками: (харчування, вода, повітря, малорухливий спосіб життя, матеріальна скрута).
– Саме з економічними змінами в суспільстві зросла кількість цих хвороб. Жінки менше звертають увагу на здоров’я, менше мають можливостей за ним стежити, – говорить Ірина Володимирівна. – Нині проблемою стали навіть профогляди – у Черкасах ними охоплені до 55–60% жінок. І то частину жінок доводиться запрошувати. Тому ми раді кожній жінці, у якої вистачає відповідальності прийти на обстеження, і ще раз нагадуємо: головне правило для всіх жінок – вживають вони гормони чи ні – бути насторожі і дбати про власне здоров’я.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике