Шокуючі подробиці вбивства студентки з Черкас. Провідникам загрожує довічне ув’язнення

Співробітникам Львівської транспортної міліції довелося опитати сотні людей з різних областей України та провести десятки найскладніших експертиз, щоб встановити: черкащанку, студентку Київського медуніверситету спробували вбити і викинули з вагона ... провідники.
Про цей випадок "ФАКТИ" коротко повідомляли в кінці минулого року. 17 грудня в 4:00 ранку машиністи електрички Львів-Золочів повідомили по радіозв'язку про те, що недалеко від населеного пункту Червоне поруч з рейками помітили тіло.
Практично в той же час чергового по залізничному переїзду зателефонувала випадкова перехожа, яка розповіла, що по дорозі на роботу почула стогін і хрип, а потім виявила на рейках жінку. На місце події відразу ж виїхала слідчо-оперативна група транспортної міліції і "швидка". Постраждалою виявилася дівчина 20-25 років. Незважаючи на страшні рани і мороз, вона була ще жива. Дівчину доставили в реанімацію Буської центральної районної лікарні.
"Дівчина їхала в Карпати покататися на лижах"
– Я чергував у відділенні, коли близько сьомої години ранку прибігла медсестра і повідомила, що везуть жінку, що випала з поїзда, – згадує лікар-реаніматолог Борис Кулик. – З першого погляду було зрозуміло, що хвора в критичному стані. Викликаний невропатолог констатував у пацієнтки важку черепно-мозкову травму. Були проведені невідкладні реанімаційні дії, дефібріляція і непрямий масаж серця...
Незважаючи на відчайдушні зусилля медиків, через півтори години дівчина померла. Судмедекспертиза встановила, що причиною смерті стали перелом основи черепа, розтрощення головного мозку і крововилив. Крім того, у нещасної були зламані три ребра, хребет, а все тіло покривали садна і синці.
– Все вказувало на те, що дівчина чи випала сама або була кимось скинута з поїзда, – розповідає заступник начальника слідчого відділу Управління МВС на Львівській залізниці Любомир Куліш. – Про це свідчили характерні травми і те, що вона була одягнена не по-зимовому – в джинси і тоненьку футболку, без чобіт. Як встановили оперативники, за короткий період часу по тому відрізку залізниці пройшло десять поїздів. Почали опитувати поїзні бригади відразу в декількох областях країни - не пропала чи є у них у дорозі пасажирка...
І нарешті вийшли на слід. Провідники вагону №18 поїзда №81 Київ-Ужгород 36-річний Михайло та 24-річний Андрій доповіли своєму начальству, що такий випадок у них був. Правда, мова йшла не тільки про дівчину, а й… хлопця, що їхав з нею.
– Провідники досить докладно розповіли, що в Києві дівчина сіла в вагон з молодим чоловіком років 20, описали його зовнішність, одяг та сумки, – приєднується до розмови начальник слідчої частини Василь Флейшер. – За їх словами, парочка була добре напідпитку. Молоді люди ходили в ресторан і по вагонах в пошуках горілки, а потім на своїх місцях до ночі пили пиво, часто виходили курити в тамбур, за що провідники робили їм зауваження. Перед Тернополем хлопці здали постіль, а на якій станції вийшли, ні Михайло, ні Андрій не бачили. Зате залишилися два квитки неспокійних пасажирів.
До цього часу з'ясувалося, що загибла – 23-річна мешканка Черкаської області Галина, студентка Київського медуніверситету. Дівчина їхала відпочивати в Карпати, збиралася покататися на лижах у Славському. Про це розповів Галин знайомий Ярослав, співробітник правоохоронних органів, який зустрічав її на станції Стрий.
– Напередодні Галя мені подзвонила, сказала, що купила квиток в 18-й вагон поїзда Київ-Ужгород, – каже друг Галі Ярослав. – Потім повідомила, що вже сіла у вагон. Але на станції Стрий вона не вийшла, мобільний телефон теж не відповідав. Провідник на мої розпитування запевнив: "Всі, хто мав вийти, вийшли". Я не повірив і пройшовся по всьому вагону, але Галі так і не знайшов. Тоді звернувся до чергового по станції з заявою про зникнення людини, повідомив прикмети співробітникам міліції, почав телефонувати нашим спільним знайомим. Потім мені показали фото дівчини, знайденої на залізниці під Красне, і я впізнав Галю...
"Один з провідників був раніше судимий за крадіжку, інший – за згвалтування і звіряче побиття жінки".
Тим часом розслідування тривало. Міліціонери опитували сотні людей в різних областях України, шукали свідків – пасажирів поїзда (через оголошення в газетах, на телебаченні та в інтернеті). Проводились десятки експертиз.Тоді ж у слідчих і з'явилися перші сумніви: вже дуже не збігався образ загиблої студентки-"гуляки" з відгуками про неї однокурсників.
– З Галею я познайомилася ще на першому курсі, а на третьому ми жили в одній кімнаті гуртожитку, – згадує студентка медуніверситету Мар'яна. – Це була спокійна доброзичлива дівчина, дуже відповідальна в навчанні, в конфлікти ні з ким не вступала, в компаніях вела себе розкуто, однак алкоголем ніколи не зловживала – могла пригубити келих, але тільки на свята або в дні народження...
– Галя завжди була оптимісткою, відвертою і веселою, ні з ким не сварилася, легко входила в контакт з людьми, але залишалася скромною, – підтверджує однокурсниця Ольга.
– Трохи пізніше підозри, що слідство направляють по хибному шляху, посилилися ще більше, – продовжує Любомир Куліш. – Перевірили камери відеоспостереження на пероні Київського вокзалу і виявили, що дівчина сідала в вагон... одна. Може, вона в стані алкогольного сп'яніння сама випала з поїзда? Однак проведена медекспертиза показала відсутність в її крові алкоголю. Технічна ж експертиза встановила: там, де було виявлено тіло, ділянка дороги майже ідеальна, тобто вагон не розгойдувався, дівчина не могла втратити рівновагу і вивалитися з вагона. Стало ясно, що провідники або щось недоговорюють, або обманюють. До того ж з'ясувалися деякі факти з їх біографії. Андрій був раніше судимий за крадіжку. Михайло спочатку відсидів за згвалтування (проник до чужого дому і поглумився над господаркою та її неповнолітньою психічнохворою дочкою-інвалідом), а потім – за звіряче побиття жінки.
Андрія знову привезли на бесіду. Хлопець губився, плутався в свідченнях, але продовжував наполягати на початковій версії: дівчина була з хлопцем.Тоді йому показали відеозйомку, висновки експертиз і попередили: "При такому положенні справ затримаємо і проведемо обшук". Андрій подумав, попросив оформити йому явку з повинною і виклав на стіл... золоті сережки, що належали Галі. За його нової версії, дівчина випала з поїзда випадково – "напевно, у відкриті двері тамбура". Як – він не бачив. Її сумки приніс в службове купе напарник Михайло, вони все обшукали, забрали гроші, фотоапарат, мобільний телефон, документи та сережки, а баули викинули з поїзда. Нібито злякавшись, провідники вирішили "стоп-кран" не зривати та начальнику поїзда нічого не доповідати.
"Експертиза встановила, що волоски, що потрапили на службовий кітель, були вирвані з голови жертви"
– Пізніше Андрій і Михайло ще не раз змінювали свої версії, проте слідству все ж таки вдалося встановити, що відбувалося в останні години життя студентки, – продовжує Василь Флейшер. – Галина йшла по коридору вагона повз службового купе провідників, почула музику з мобільного телефону одного з них. Мелодія дуже їй сподобалася, і вона попросила переписати її на свій мобільний, після чого пішла на своє 43-тє місце. Михайлу дівчина сподобалася, і він запросив її до службового купе випити кави. Утрьох вони слухали музику, ходили в тамбур курити, базікали. Поступово чоловіки дізналися, куди Галя їде, де вчиться, хто її буде зустрічати.
На слідстві провідники намагалися перекласти провину один на одного. Кожен з них запевняв, що саме у напарника виникла думка вступити з пасажиркою в інтимні стосунки. Михайло, наприклад, наполягав, що він всю дорогу спав не в службовому купе, а на 53-му місці вагона, щоб "не заважати Андрію і Галі". Але нам вдалося знайти студентів, які їхали на сусідніх місцях. Вони показали, що провідник каже неправду.
Тим часом експертиза встановила: виявлені на службовому кітелі Михайла кілька волосин належать Галині, і вони були... вирвані з її голови. Значить, якась фізична сутичка між дівчиною та чоловіком все ж була! Експерти перевіряли буквально всі, так чи інакше має відношення до події: шматок шпали, біля якого було знайдено тіло, кріпильний болт на залізничному полотні з кров'ю потерпілої, підлога тамбура і купе, ліжка та одяг провідників, обшивку стін і навіть кочергу. Кілька проведених експериментів дали можливість фахівцям практично зі стовідсотковою гарантією прийти до висновку: Галині ще в тамбурі ударом кочерги проломили голову.
– Нарешті картина події вималювалася повністю: провідники і дівчина дійсно знаходилися в тамбурі, Андрій відволік чимось увагу студентки, а Михайло завдав їй удару кочергою по потилиці, – пояснює Любомир Куліш. – Після чого чоловіки скинули дівчину з поїзда. Забрали її речі, документи та гроші (трохи більше 700 гривень), поділили їх між собою, а сумки викинули на ходу з поїзда. Їх потім знайшли в 12 кілометрах від Львова, на ручках і замках залишилися відбитки пальців обвинувачених. Але який був мотив у нападників? Банальне пограбування ми згодом виключили. Провідники хоч і забрали деякі речі жертви, але три золотих перстені все ж залишили. З'ясували: Галина дала категоричну відсіч залізничникам-залицяльникам, більш того – пригрозила нахабам, що повідомить про їх брудні наміри своєму знайомому правоохоронцю, який очікує її на станції Стрий . Тоді-то у провідників і зародилася думка вбити її.
Дивуюся, як співробітники відділу кадрів станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці могли поставити провідниками на елітні маршрути (тим більше закордонні рейси!) Злодіїв і гвалтівників. Можливо, за Андрієм та Михайлом тягнеться ще не один кривавий слід в сусідній Росії, адже вони їздили і в Санкт-Петербург, і до Владивостока...
– В даний час справа передана в Бузький районний суд Львівської області, – повідомив "Фактам" начальник Управління МВС на Львівській залізниці генерал-майор міліції Олексій Костенко. – Провідникам загрожує від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі або довічне ув'язнення. Від одного обвинуваченого відмовилася рідна мати, яка заявила: "Я нічого не хочу про нього чути!". Дружина другого подала на розлучення. До слова, це розслідування завершилося б набагато швидше, якби в квитках, як і раніше, друкували прізвища пасажирів.
Матеріал підготовлений за сприяння Центру громадських зв'язків Управління МВС на Львівській залізниці.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике