Захистіть себе в рентген кабінеті

Рентгенівські промені зробили свого часу революцію в медицині, проте медики не приховують, що вони для людського організму шкідливі.
Та якщо рентген в лікувальних цілях може бути благом, то опромінення, нічим не виправданого, здійсненого через забудькуватість персоналу, допускати не можна.
Як вважає головний спеціаліст ГУОЗ та МК з радіаційної безпеки, завідувач обласного рентгенорадіологічного відділення Анатолій Харенко, все у руках пацієнта.
– Ми на 100% забезпечили рентгенкабінети області індивідуальними засобами захисту пацієнтів та персоналу, – каже він. – А починалась ця робота в 2004 році практично з нуля. Старі, ще з радянських часів засоби захисту ми замінили на спеціальний, сучасний, сертифікований МОЗ України рентгенозахисний одяг – просвинцьовані фартушки, комірці, спіднички, рукавиці, головні убори тощо. На сьогодні їх придбано 749 комплектів для всіх рентгенкабінетів області. Проте іноді спрацьовує "людський фактор", і лаборанти забувають одягти ці засоби захисту на відвідувача кабінету.
За словами Анатолія Харенка, рентгенпромені впливають на живі клітини на генному рівні і можуть дати поштовх до злоякісного росту клітин. Звісно, їх вплив не можна перебільшувати, адже у кожної людини різний поріг сприйнятливості, та й сама природа онкозахворювань не настільки вивчена, щоб можна було назвати точну причину їх виникнення, проте не варто наражати себе на невиправдану небезпеку.
Анатолій Харенко просить усіх відвідувачів рентгенкабінету чітко запам’ятати і домагатись виконання таких правил:
– У пацієнта повинне бути закрите все, що не потрібне для знімка – звісно, у межах розумного.
– Особливо ретельно слід захищати щитоподібну залозу і гонади (внутрішні репродуктивні органи людини). Ці органи є рентгенофільні – вони особливо вбирають радіацію. Тому їх можна опромінювати, тільки якщо це потрібно для знімка. При зйомках цих частин тіла слід обмежити зону знімка спеціальним засобом захисту.
– Не можна перебувати в кабінеті, де проводиться рентген-зйомка, іншим людям. Інакше дозу опромінення отримає і сторонній спостерігач.
– Комп’ютерна томографія дає в сотні разів більше опромінення, ніж звичайний рентгенапарат. Тому лікарі не повинні призначати цей вид діагностики без гострої необхідності, а пацієнти не повинні вимагати направлення на томографію, якщо цього не рекомендує лікар.
– Якщо на прохання пацієнта про захист лаборант кабінету не реагує, слід звертатись до головного лікаря закладу або до його заступника, відповідального за стан радіаційної безпеки.
Зі свого боку, обласне рентгенорадіологічне відділення здійснює кон-троль за станом радіаційної безпеки в медичних закладах усіх форм власності – фахівці відділення перевіряють наявність рентгенозахисного одягу, раз на два роки проводять дозиметрію в рентгенкабінетах області. Усі лікарі-рентгенологи та рентгенлаборанти один раз на рік проходять у обласних фахівців перевірку знань з радіаційної безпеки та отримують спеціальні посвідчення. Перевіряють і приватні медичні кабінети, де роблять всі види рентгендіагностики.
Усе це робиться для одного – захисту працівників і пацієнтів. І все, що їм залишається – це дотримуватись правил і рекомендацій, переконаний головний спеціаліст ГУОЗ та МК з радіаційної безпеки області Анатолій Харенко.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике