Тричі засуджений... під чужим ім’ям

Тричі був засуджений під чужим прізвищем 33-річний Руслан Колесник. І лише під час чергового судового розгляду Христинівський районний суд відновив його прізвище.
Юристи кажуть, що "перейменувався" він навмисне, щоб полегшити свою відповідальність за скоєні злочини. Він же стверджує, що імені його позбавили через чиновницьку недбалість, і через це йому довелось знову стати на злочинний шлях...
У залі судового засідання Христинівського райсуду на лаві підсудних – дві особи, хоча в матеріалах справи фігурують три імені. Один з підсудних, Руслан, був затриманий як Колесниченко, а вирок отримає вже Колесником.
Судовий процес можна вважати зразковим, оскільки суддя Микола Олійник не забороняє підсудним вести активне листування, розглядає всі їхні звернення. Саме Христинівський районний суд повернув підсудному Колеснику його справжнє ім’я. Щоправда, поки це сталося, він під іменем Руслана Колесниченка встиг відбути два терміни покарання, в тому числі й у виправній колонії №92 в Старих Бабанах, за вироком того ж таки Христинівського райсуду. П’ятий в його житті і четвертий під чужим прізвищем процес проти нього було розпочато у 2009 році, через півроку після того, як він вийшов на волю.
Судячи з матеріалів справи, 33-річний Руслан та його приятель 32-річний Віталій, житель Верхнячки, що на Христинівщині, листопадового вечора викликали знайомого, який зазвичай виконував роль їхнього таксиста. Той не мав змоги приїхати сам, тому прислав замість себе знайомого, пенсіонера з Христинівки Петра Гончара.
Той звозив їх у Христинівку, привіз назад у Верхнячку, до Віталія додому – вже з дівчатами. Але заплатити суму, яку назвав чоловік, молодики не змогли. Посварились, справа дійшла до кулаків, і двоє молодих та нетверезих чоловіків жорстоко побили пенсіонера та зачинили в погребі. На його машині поїхали доганяти дівчат, які, побачивши бійку, кинулись втікати в напрямку Христинівки. Погоня завершилась зіткненням з найближчим деревом, і там же чоловіків застав наряд ДАІ, який випадково проїжджав повз. Зауваживши, що учасники ДТП п’яні, їх затримали і почали з’ясовувати обставини справи.
Тим часом потерпілий прийшов до тями, висмикнув зі стіни залізного прута, вирвав скобу, на якій кріпився засув, і втік. Добрався до сусідів Віталія, а ті викликали "швидку" і міліцію.
Два з половиною роки триває досудовий та судовий розгляд цієї справи. За цей час потерпілий відмовився від матеріальної шкоди, хоч у результаті черепно-мозкової травми втратив слух. Суд змінив обвинувачення стосовно підсудних, полегшивши в кінцевому результаті їхню долю. Крім того, було нарешті з’ясовано, що один із підсудних, Руслан, зветься по-іншому.
– Я з Кривого Рогу, – розповідає він "Прес-Центру". – Приїхав до знайомого в Христинівку, рік тут прожив, якось випив з ним, пішов і обікрав дім. Мене викликали в міліцію. Я залишив слідчому документи – як він сказав, щоб установити особу. Пізніше мене викликали, дали розписатися, а я дивлюсь – у цих справах прізвище зовсім інше, Колесниченко. Потім фото моє зробили, і видали мені тимчасовий документ з моїм фото і чужим прізвищем. Так я і вирок отримав, і строк відбув, і звільнився під чужим прізвищем. Повернувся на волю, і коли ставав у Христинівці на облік, мені сказали: ти добивайся, що ж тебе засудили під чужим іменем. Я і в міліцію ходив, і в міськвиконком, і в паспортний стіл, казав, що сирота, що паспорт отримував у інтернаті в Кривому Розі, просив, щоб мені допомогли. Але ніхто не дав мені відповіді. Я жив з довідкою. На роботу мене не брали. Скрізь казали, що треба паспорт.
Як припускає захисник Руслана Колесника адвокат Олексій Кулинич, підсудний свого часу міг навмисне поміняти своє прізвище, аби полегшити собі відповідальність за вчинені злочини.
– Очевидно, його затримали, і при ньому не було ніяких документів. Він назвався Колесниченком, так і записали. Він говорив, що виховувався у якомусь дитбудинку, зробили запит, але там цю інформацію не підтвердили. Гадаю, десь він притягався до відповідальності як Колесник, а для того, щоб полегшити свою відповідальність, назвався чужим іменем. Таке в судовій практиці раніше траплялось частіше, та нині це скоріше виняток.
Дійсно, за матеріалами справи, за плечима в Руслана Колесника вже кілька судимостей, і якщо вперше, за крадіжку, на Дніпропетровщині він отримав умовний термін, то після наступної термін покарання був уже реальним. Очевидно, саме тоді й почалася його історія з перейменуванням. У вироку він фігурує як Колесниченко. Після звільнення перебирається до Христинівки, і подальша його кримінальна біографія пов’язана вже з цим містом на Черкащині.
Зараз підсудний намагається використати недбалість чиновників, які повин-ні були встановити його особу, на свою користь. Вирок Христинівського районного суду апеляційна інстанція скасовувала і відправляла на дослідування, змінився суддя, що розглядав справу, затягнувся процес. Натиск підсудних, які вже кілька разів були судимі та віртуозно володіють тонкощами боротьби з правоохоронною системою, складно витримувати навіть досвідченим юристам та прокурору.
– У них в місцях позбавлення волі та в СІЗО є "адвокати", які мають під руками Кримінальний кодекс України та консультують своїх товаришів по нещастю, – говорить суддя Микола Олійник.
Втім, права підсудних забезпечуються повністю, запевняє захисник Колесника. Руслану Колеснику повернули його ім’я. Турбує інше: чи зміниться його спосіб життя разом з іменем – адже щоразу злочини його стають дедалі тяжчими, і не хотілось би думати, що в Христинівці чи будь-якому населеному пункті він знайде чергову жертву...

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике