Доки чиновники намагаються знайти кошти на хоспіс, важкохворі черкащани помирають в муках

Колишній полковник КДБ Артур Шаманов тримає під подушкою пістолет, щоб застрелитися, коли біль стане нестерпним. Майже два роки тому лікарі прогнозували, що йому залишилося жити від двох тижнів до місяця, але їхні прогнози не виправдалися. І кожен день життя чоловікові доводиться терпіти страшенний біль.
– У більшості цивілізованих країн існують спеціальні служби та установи, які допомагають людям, коли можливості радикального лікування вже вичерпані та прогнозована тривалість життя пацієнта не більше півроку, – розповідає директор благодійного фонду "Лицем до лиця" Сергій Псюрник. Він уже більше п’яти років намагається добитися від влади створення у Черкасах хоспісу, але не в змозі подолати бюрократичні перепони. Тому допомагає Артуру Шаманову та по-дібним хворим самостійно.
Проведено безліч зустрічей із посадовцями різного рівня, знайдено інвесторів, проводиться підготовка медперсоналу... Але зараз справа тримається на ентузіазмі Сергія та його однодумців.
Сергій Псюрник вбачає головну проблему в тому, що медики бояться відповідальності за неналежне (з точки зору правоохоронців) ставлення до медикаментів суворої звітності (так звані "червоні рецепти"), до яких належить більшість знеболювальних.
Почесний президент благодійного фонду "Лицем до лиця", депутат Черкаської обласної ради Наталія Кравцова переконана, що області потрібен хоспіс – спеціалізований медзаклад, в якому хворі завдяки медперсоналу та священику отримають спокій у останні дні життя, а їхні родичі – допомогу психологів.
– Для відкриття хоспісу замало зусиль хворих, громадських організацій та інвесторів. Це повинен бути державний заклад, що хоча б частково фінансуватиметься за бюджетні кошти. Але наразі в області не можуть знайти навіть приміщення, – розповідає Наталія Олегівна.
Начальник департаменту охорони здоров’я Черкаського міськвиконкому Олег Стадник розповів "Прес-Центру", що кабінет контролю болю "хоспіс на дому" в обласному центрі на базі другої міської лікарні має бути створений протягом найближчих місяця-двох, відділення паліативної допомоги з окремим приміщенням має відкритися до кінця літа, якщо не буде збоїв, а обласний хоспіс – ще більш віддалена перспектива.
Олег Михайлович повідомив, що торік була прийнята програма паліативної допомоги в місті. Кошти в бюджеті на це передбачені. При кабінеті контролю болю буде працювати одна бригада, у складі медиків та психолога.
– Це пілотний проект, який має показати ефективність такої служби та виявити труднощі. Важкохворим надаватимуть допомогу на дому в нічний час і у вихідні. А в робочий час ці послуги буде надавати медперсонал поліклінік. Зважаючи, що станом на січень цього року в місті було 22 хворих, які потребували паліативної допомоги, однієї бригади повинно вистачити. Але при потребі ми готові збільшувати кількість подібних кабінетів і штат працівників, – запевняє Олег Михайлович.
Що стосується відділення паліативної допомоги, наразі чекають, коли звільниться приміщення.
– Ми плануємо віддати на ці потреби окрему споруду на території другої міської лікарні, в якій зараз розташований центр здоров’я. Вона має бути звільнена до 1 червня, – каже пан Стадник.
Сергій Псюрник зазначає, що через постійне перенесення термінів відкриття кабінету виникають ускладнення з потенційними інвесторами. Але він вірить в перемогу започаткованої справи.
Лікар обласного онкологічного центру Ірина Шляга переконана: хворі мають усвідомити своє право не терпіти біль. І держава має взяти на себе певні зобов’язання. Але більшість важкохворих проводить свої останні дні життя та помирає з болем...

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике