Секретар міської ради побував у СІЗО

Чим живуть і в яких умовах перебувають засуджені у Черкаському обласному слідчому ізоляторі перевіряла днями спостережна комісія при виконавчому комітеті Черкаської міської ради.
Члени комісії (серед якої були представники соціальних служб міста та громадських організацій) під головуванням секретаря міської ради Віктора Горкуна акцентувались на дотриманні прав засуджених у СІЗО. Зокрема, обстежували умови їх праці, навчання, надання медичної допомоги, вчасному обстеженні та профілактиці, приміром, таких захворювань, як туберкульоз та ВІЛ.
Секретар міської ради Віктор Горкун звернув увагу, що на час перевірки в Черкаському обласному слідчому ізоляторі перебувало 726 засуджених та осіб, які знаходяться під слідством або чекають на вирок. Тоді як кількісна можливість утримання установи – 650 осіб.
Зауважимо, що до Черкаського СІЗО направляють не лише затриманих з нашої області, але й частково – з Київської. Крім чоловіків у СІЗО перебуває 75 жінок та 12 неповнолітніх.
Як пояснив заступник начальника Черкаського слідчого ізолятора Олександр Савченко, заклад не має коштів та місця, аби збудувати новий комплекс для утримання ув’язнених (СІЗО розташований практично в центрі міста, а навкруги житлові будинки). Нині питання щодо розвантаження ізолятору вирішується шляхом створення на території виправних колоній № 62 та № 92 дільниць СІЗО.
До речі, старий корпус Черкаського обласного слідчого ізолятору збудований ще у 1902 році як млин. А у 60 роках переданий для розміщення спеціальної установи. Будівля не має сучасної реконструкції та облаштування. Зокрема, деякі стіни установи потребують капітального утеплення. Тому відчувається сирість, хоча температурний режим загалом в СІЗО, спальних приміщеннях підтримується в нормі.
Як негативний момент під час перевірки відмічено: в коридорах блоків, де знаходяться внутрішні пости охорони камерних приміщень з підслідними, відчувається стійкий запах від тютюнопаління, недостатня вентиляція цих приміщень, що є шкідливим, як для персоналу установи, так і для осіб, які утримуються.
За словами Олександра Савченка, така проблема, дійсно є, бо ув’язнені постійно палять цигарки у камерах, а керівництво закладу не має права їм це заборонити. За нормативними документами, серед дозволених речей у передачах від рідних, у тому числі є й цигарки, які, зрозуміло, ув’язнені використовують. Для ув’язнених, які не палять, є окремі камери.
Начальник Черкаського слідчого ізолятора Роман Дяченко налогосив, що поліпшення умов перебування ув’язнених у СІЗО перебуває на особливому контролі керівництва закладу та управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області. Зокрема, нині розглядається питання оновлення вентиляційної системи у закладі та проведення додаткового зовнішнього утеплення сучасними матеріалами стін камер, де утримуються неповнолітні.
У розмові засуджені, які перебувають в ізоляторі, розповідали, що задоволені умовами утриманням, харчуванням, ставленням персоналу. Проте шкодують про скоєне, оскільки зрозуміли, що втратили на волі.
Дехто з неповнолітніх казав, що лише тут з’явився стимул чогось серйозного досягти в житті, влаштуватись на нормальну роботу, створити сім’ю, а не вештатись без цілі. Тим паче, що тут за решіткою минають кращі роки їх життя, які вже ніколи не повернути.
Проте, як констатують працівники СІЗО, за статистикою загалом по Україні у виправні заклади повертається п’ята частина колишніх ув’язнених. Дехто – із суто практичних мотивів. Адже в ізоляторі їх нагодують, одягнуть і не треба думати, де і на що жити. А ще – не варто відкидати і той факт, що подекуди ув’язненим комфортніше у виправних закладах, ніж соціалізуватись на волі: шукати роботу, засоби до існування, налагоджувати зв’язки з оточуючим світом.
У СІЗО є кімната психоемоційного розвантаження для підтримки, адаптування до нових умов та реабілітації осіб, які перебувають в ізоляторі. Фактично з кожним ув’язненим за потреби працюють психологи та соціальні працівники, проводячи індивідуальні консультації, бесіди. Також у СІЗО неповнолітнім можна за встановленим графіком відвідувати спортзал.
У медичній частині надається допомога при необхідності. Заклад забезпечений першочерговими медикаментами. Частину ліків приносять родичі утримуваних, яким потрібне відповідне лікування. Якщо необхідна операція (як-то апендицит) або захворювання складне, тоді засудженого направляють у звичайну лікарню, але під конвоєм.
У слідчому ізоляторі облаштоване сучасне стоматологічне обладнання. Кваліфіковане лікування зубів засуджені можуть здійснити платно. Тоді як безкоштовно лише видаляють зуби. У закладі проводиться флюорографічна діагностика утримуваних, є ізолятор для утримування інфекційних хворих. Також є кабінети мануальної терапії, терапевта та гінекологічний. Усі лікарі є штатними працівниками СІЗО. За потреби запрошуються спеціалізовані медики з лікарні швидкої допомоги.
На час перевірки в ізоляторі знаходилося 12 осіб інфікованих туберкульозом та 17 ВІЧ-інфікованих.
Також СІЗО тісно співпрацює з благодійними громадськими організаціями "Від серця до серця", "Всеукраїнською мережею людей, які живуть з ВІЛ" та іншими, які допомагають ув’язненим.
Як розповів заступник начальника управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області Андрій Стрижов, особлива увага приділяється роботі з неповнолітніми. А саме: у закладі проводиться навчання за шкільною програмою, є всі відповідні підручники. Оскільки дехто потрапляє сюди так і не отримавши атестат про середню освіту. Зараз в установі навчається 12 учнів, заняття проводяться вчителями вечірньої школи.
Загалом у камерах для утримання неповнолітніх перебуває по 2-4 особи. Окремо – дорослі чоловіки, жінки, хворі на туберкульоз та ВІЛ. Усі утримувані в СІЗО чоловіки раз на тиждень мають змогу купатися в бані. А от для жінок у всіх десяти камерах встановлені душ або душові кабіни, де є гаряча вода.
Для проведення короткострокових побачень (до 4 годин) ув’язнених з відвідувачами є чотири невеличкі кімнати, де вони можуть спілкуватися через грати та скло.
У СІЗО 28 осіб відбувають покарання, працюючи в господарчому відділенні, їдальні. Ці засуджені живуть окремо від решти.
Як розповідали співробітники СІЗО, на релігійні свята зажди приїжджають священики та відправляють службу. Примітно, що жодних конфесійних монополій тут немає: були тут представники від УПЦ Московського та Київського патріархатів, релігійних громад.
Раз на три місяці засуджені, які залишені в слідчому ізоляторі для робіт з господарського обслуговування, можуть скористатись кімнатою для тривалих побачень з рідними (до трьох діб).
Під час перевірки меню, норм споживання та продуктів харчування, порушень не було виявлено. До речі, СІЗО забезпечується хлібом, який виготовляють засуджені у виправній колонії №62. На кухні працюють позмінно особи, які відбувають покарання, із відділення по господарському обслуговуванню.
Узяті під варту особи, з дозволу слідчого органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа, за особистою згодою працюють в майстерні, де виконують роботу: миють пляшки, займаються деревообробкою та виготовленням шлакоблоків, за що їм нараховується заробітна плата.
Зважаючи на те, що Черкаський обласний слідчий ізолятор – закрита установа, складається враження, що потрапляєш у державу в державі, зі своїми правилами, внутрішнім розпорядком, навчанням, робочими місцями, медичним обслуговуванням та такими ж емоціями, як і в реальному житті. У СІЗО знайомляться, одружуються, виходять заміж і навіть народжують дітей.
Приміром, торік у СІЗО була жінка, яка, перебуваючи у закладі, народила маля. За словами Олександра Васильовича, цей випадок – унікальний. Адже таке трапилось чи не вперше за останні 15 років. Народжувала жінка у пологовому будинку, але після – породіллю з дитиною повернули у камеру. Оскільки у неї була "неважка" стаття злочину (за крадіжку) і вдома лишилось ще троє неповнолітніх дітей, то суд дав їй три роки умовного, і коли дитині був місяць – відпустили.
Романтики у СІЗО теж вистачає, коли закоханих не лякають тюремні мури і перспектива роками чекати на свою половинку з місць позбавлення волі. До речі, не лише жінки наважуються на шлюб з ув’язненими, але подекуди чоловіки одружуються зі своїми засудженими коханими. Приміром, кілька років тому був випадок, коли у СІЗО побрались колишній засуджений, який працював у господарчій частині ізолятору та засуджена, яка мала відбувати покарання ще близько десяти років.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике