Бібліотекарі черкаських сіл працюють в неопалених приміщеннях, а повну зарплату отримують лише 28% працівників

У сільських бібліотеках, як і в кінці 90-х років, існують проблеми з фінансуванням, застарілої матеріально-технічною базою, старими фондами, невідремонтованими приміщеннями. Зараз в уряді розглядають ще й питання оптимізації бібліотек в селі. Хоча за роки незалежності їх кількість і так скоротилося на 18% (усього в Україні налічується 15 000 сільських бібліотек).
У сільській бібліотеці вперше побувала в кінці 90-х років, в селі мого дідуся на Черкащині. У ті часи вона працювала за чітко встановленим графіком, читачів обслуговувала одна співробітниця, окремого приміщення бібліотека не мала, а перебувала в одній будівлі з сільською радою. Приблизно така ж ситуація з сільськими бібліотеками і сьогодні.
Самі ж бібліотечні працівники замість скорочення мережі бібліотек наполягають на модернізації та переході на сучасні методи роботи. Адже у них є реальні шанси стати культурно-інформаційними та просвітницькими центрами села, основою розвитку активного і свідомого суспільства. Які проблеми слід подолати на шляху такої модернізації, на чому зробити акцент у розвитку бібліотеки на селі – нещодавно обговорили на слуханнях в Комітеті Верховної Ради України з питань культури і духовності, в яких взяли участь чиновники і сільські бібліотекарі з усіх областей України.
У першу чергу слід забезпечити бібліотеки засобами. Нині вони фінансуються з місцевих бюджетів, але часто за залишковим принципом. В середньому вони отримують від 4200 до 13 000 гривень (за даними дослідження "Сільська бібліотека на мапі Україна", воно проводилося в 2007 році Національної парламентської бібліотеки). На оновлення книжкових фондів щорічно з державного бюджету виділяється всього 800 гривень. 90% цих коштів йдуть на заробітну плату, решта – на комунальні послуги, ремонт, канцелярські товари, обладнання тощо.
"Через брак коштів бібліотеки працюють без опалення, в різних областях опалюються лише 10-20% закладів, – розповіла Дню директор Золотоніської районної бібліотеки Лідія Носенко (Черкащина). – Є навіть бібліотеки, в яких зробили нове опалення, але у сільської ради немає коштів, щоб оплачувати його протягом всього опалювального сезону. Відповідно, виникають проблеми зі здоров'ям бібліотекарів, які по вісім годин на добу працюють в холодному приміщенні. Бібліотечний фонд теж не витримує такі умови і температури".
Через недостатнє фінансування бібліотек не вистачає коштів і на заробітну плату співробітникам. Тому більшість працює на неповну ставку, отримуючи половину або й чверть від офіційно встановленої зарплати. Неважко порахувати, який мізер отримує бібліотекар, якщо повна ставка – це приблизно дві тисячі гривень. За словами Лідії Носенко, у Черкаській області таку заробітну плату отримують лише 28% працівників.
Удосконалення потребує і матеріально-технічна база. Кожна п'ята бібліотека потребує капітального ремонту, не опалюється майже 60% закладів, а без освітлення працює 6% бібліотек. Здавалося б, найпростіший засіб зв'язку – телефон, теж має невелика частина установ – всього 5%. Також майже всі читальні потребують новому обладнанні – столах, стільцях, стелажах тощо, так як в останній раз їх закуповували ще 30 років тому.
"Більшість бібліотек приєднують до інших установ, наприклад, до пошти або сільській раді, але таке сусідство не є корисним і вигідним обом сторонам, – додає директор Киселівський сільської бібліотеки Еліна Бойко (Херсонська область). – Наприклад, наша бібліотека приймає за день близько 30 осіб, площа приміщення нашого абонемента 20 квадратних метрів. Цей же абонемент служить комп'ютерним та виставковим залом, а також дитячим відділом. Уявіть, як непросто працювати в таких умовах".
Вижити бібліотекам допомагає участь у міжнародних проектах. Як розповіла Еліна Бойко, нещодавно їх бібліотека отримала грант від посольства США, завдяки чому приєдналася до інтернет-мережі. "Протягом шести місяців майже тисяча користувачів нашої бібліотеки отримали безкоштовний доступ до інтернету. Це дуже важливо, тому що не кожна людина в селі дозволить собі поїхати в місто, щоб зайти в інтернет-центр, – додає директор. – Інтернет – це безперечно добре, але основна цінність бібліотеки – все-таки книги, яких так нам бракує. Наприклад, за рік до нас надходить максимум 20 нових книг, і це на три тисячі населення! Більшість бібліотек не мають коштів навіть на підписку. І питання не в тисячах гривень, а в десятках: чи виділить місцева влада 50 гривень на доукомплектування сільської бібліотеки або ж направить їх на щось більш необхідне".
Тому бібліотекарі відзначають, що фінансування сільських читалень залежить не від того, наскільки розвинений регіон чи наскільки у нього потужний промисловий потенціал, а від розуміння сільською владою, наскільки важливо для місцевої громади така установа і праця самих бібліотекарів. Але поки що такого розуміння немає.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике