Історія з флотом

Якщо вже починати говорити про військовоморський флот України, то треба згадати промову виголошену адміралом Колчаком, коли він заступив у командування Чорноморським флотом. Тоді він, зокрема сказав, що завжди 80-90 відсотків матросів зі складу цього флоту були українцями. Так , серед офіцерства переважали росіяни та німці, але якщо вже говорити чиєю кров’ю полито землю в і навколо Севастополя, то це – переважно українська кров. В перші дні незалежності щодо флоту нас просто ошукали. Було заявлено, що на Чорному морі радянський флот мав ядерну зброю і тому всі кораблі та відповідна інфраструктура на цьому морі мають перейти під оруду об’єднаних військ СНД на чолі з маршалом Шапошниковим, відвертою креатурою російського крівництва. Як потім з’ясувалось, ядерних боєголовок там не було. Сам стан флоту був жахливий, Свого часу президент Кучма сказав про це таке: «Перед тим, як ділити флот між нами, треба вивести його весь на рейд і дати пальнути всьому плавскладу по одному снаряду просто в повітря і лише тоді, якщо щось залишиться на плаву, оті залишки і розділити. Офіцерство стояло перед ділемою: якщо Крим – Україна, а флот – російський, то це ж в такому разі їм треба перебиратися на Далекий Схід, або на малоприємну Балтику або у вже зовсім неприємний Полярний. Вирішили послати адмірала Касатанова до Києва і домовитися присягати Україні. А ми в Києві його не прийняли, не подобається він, та й слова українського не знає. Росія ж зібрала по сусікам...