РобертБровді: «Ми відкриті для партнерських відносин з усіма міжнародними структурами»

Минулого року влада створила державного оператора для роботи на ринку зерна – Державну продовольчу зернову корпорацію на базі ДАК «Хліб України». Державна структура отримла карт-бланш від влади і намагається вести активну діяльність на ринку зернових через один зі своїх підрозділів – компанію «Хліб Інвестбуд»(ХІБ). Про плани компанії на поточний рік розповів виданню «Агро Перспектива» її генеральний директор Роберт Бровді.
Останнім часом точиться багато дискусій про нові правила гри, що запроваджуються державою в аграрному секторі, зокрема і на зерновому ринку. У чому, на Ваш погляд, суть цих реформ та їх кінцева мета?
Почнімо з кінцевої мети, яка озвучена на найвищому державному рівні. Вона чітка і зрозуміла. Це подвоєння протягом наступних п’яти років валового збору зернових, а також виробництва м’яса і молока. Щодо зернового ринку, то маємо ситуацію, коли виробник і трейдер розведені по різні боки виробничого процесу і перебувають у нерівних умовах. Перший несе усі затрати і ризики на вирощування урожаю, другий – по суті диктує ціну і, не вкладаючи ні в сівбу, ні у жнива, отримує левову частку прибутків. Тому суть запропонованих державою змін якраз і полягає у тому, щоб і трейдери, і експортери нарівні з виробниками брали участь у сільгоспвиробництві, вкладали у нього кошти, ризикували разом з виробником.
Але яким чином пропонується це робити? Адже багато учасників ринку заявляють, що цими новаціями держава змушує їх до певних форм роботи, не пропонуючи вибору?
Насправді це далеко не так. Вибір, звичайно ж, є. Перше, що пропонується учасникам ринку, це вкладати на стадії посіву та вирощування не менше 50%вартості, запланованого врожаю. Другий шлях – це вертикальна інтеграція в галузь, від обробітку землі і до збору, переробки й продажу продукції. Є і третій варіант. Нічого не вкладати у виробництво і купувати готову зернову продукцію. Але не в полі, а на кордоні і в портах, за світовими ринковими цінами. Реальної альтернативи цим правилам я не бачу. Інакше ми і далі будемо слухати розповіді про «скривджених»трейдерів, не маючи змоги на двадцятому році державної незалежності ні за урожайністю, ні за валовими зборами зернових вийти хоча б на рівень 1990 року…
Наразі«Хліб Інвестбуд» (ХІБ) не лише приймає нові правила, але й прагне показати їх дієвість і ефективність. І це стосується не тільки форварду. «Хліб Інвестбуд» та Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ), до складу якої він входить, мають на меті саме комплексну інтеграцію в аграрний сектор у режимі повного виробничо-торговельного циклу.
У яких напрямках ХІБ здійснює комерційну діяльність? Чи проводяться заставні закупівлі за рахунок комерційних коштів?
Так, за рахунок власних та інвестиційних коштів ми маємо намір проводити форвардні закупівлі. У графіках фінансування та по ціні обидві програми практично не відрізняються. Щодо комерційного форварду, то тут домінуючою культурою буде кукурудза, яка для інтервенційного фонду держави менш цікава, але має попит на для зовнішніх ринках. До того жу договорах по комерційному форварду не передбачено пільгових добрив і пального. Також ХІБ інвестує в аграрний сектор, торгівлю продуктами переробки зернових. Ще одна частина нашої діяльності - постачання закупленої продукції для переробки на борошно та її подальший експорт, а також реалізація всередині країни. Крім того, ХІБ здійснює активну зовнішньоекономічну діяльність. Серед іншого, обслуговуємо міждержавні угоди з Вірменією, Грузією, Білоруссю, Росією, Узбекистаном, Азербайджаном.
Чи маєте вже плани щодо форвардних закупівель врожаю 2012 року? Чи можливий їх початок уже восени, тобто на стадії посіву озимих культур? Чи зміниться механізм і умови фінансування? Як буде з добривами, пальним, страховими ставками?
Зараз мабуть передчасно називати якісь конкретні показники майбутніх періодів. Багато залежатиме від того, наскільки результативно і якісно буде виконано нинішню програму. Наразі немає підстав сумніватись в успішності форвардних закупівель і наша компанія буде здійснювати їх і в наступні роки.Тим більше,з огляду на зростаючі потреби держави в інтервенційному, резервному та інших стабілізаційних продовольчих фондах, форвардний механізм в Україні має хороші перспективи. Як на мене, то механізм з розбивкою на три транші є зручним, вигідним і не потребує коригування. Щодо пального і міндобрив, то це мабуть тимчасові стимулюючі механізми. У них відпаде потреба, якщо буде відновлено довіру аграріїв до держави та інвесторів. Тоді буде спільне розуміння і бачення форвардної закупівельної ціни, а вже за отримані перші транші виробник сам придбає насіння, пальне і міндобрива. Теж саме стосується умов і ставок страхування форвардних угод. По мірі успішного впровадження системи форварду у нашій країні, ці умови однозначно змінюватимуться на користь сільгоспвиробників.
Чи має наміри «Хліб Інвестбуд» брати участь в аукціонах з придбання квот на експорт кукурудзи і чи має компанія необхідні ресурси для участі у таких аукціонах? (ПРИМІТКА: інтерв’ю бралось до застосування президентського вето на закон про квотні аукціони)
Про участь у названих аукціонах можна буде вести мову тоді, коли вступить у дію відповідний закон і буде визначено механізми та умови їх проведення.Для виконання своїх зовнішньоекономічних контрактів ми вийдемо на експортні аукціони нарівні з іншими суб’єктами ринку. Жодних проблем для цього, в тому числі з коштами чи іншими ресурсами у нас немає. Ми працюємо і працюватимемо на всіх напрямках зернового ринку, дотримуючись визначених законами правил. Я вже казав і повторю ще раз: ми не уникаємо конкуренції, не займаємось лобізмом і не шукаємо преференцій. Тому готові працюватияк на умовах відкритої торгівлі, так і на умовах квот, аукціонів чи митних тарифів.
Які напрямки розвитку компанії є пріоритетними? Після скасування мораторію на ринковий обіг земель Ви розглядаєте можливість формування власних угідь і у безпосередньої участі у виробництві зерна? Чи все-таки зосередитесь на торговельно-експортній діяльності?
Я вже згадував на початку нашої бесіди, що ХІБ у складі ДПЗКУ вибудовує своє майбутнє в рамках єдиної стратегії, що передбачає комплексну галузеву інтеграцію і повний цикл участі у сільгоспвиробництві. Як чином це досягається? Першим напрямом є реалізація програм форвардних закупівель, причому як в рамках наповнення державних фондів, так і на комерційній основі. Так ми входимо в систему безпосереднього фінансування вирощування врожаю. Другим напрямом є втілюваний корпорацією масштабний інвестиційний проект з формування потужного парку сучасної зернозбиральної і транспортувальної техніки. Третій напрям – інвестування в модернізацію потужностей корпорації зі зберігання і транспортування зернових, включаючи два портові елеватори в Одесі та Миколаєві. Четвертий напрям полягає у розвитку переробних підприємств і торговельно-експортних підрозділів. І, нарешті, п’ятий напрям – розширеннявласного банку землі і безпосереднє вирощування зернових.
Очевидно, що такі плани передбачають залучення чималих капіталовкладень. Можете озвучити конкретні цифри?
Для забезпечення торговельно-експортної діяльності, інвестиційних планів і уже розпочатих проектів, корпорація потребуватиме залучення впродовж найближчих двох-трьох років декількох мільярдів доларів інвестиційних та кредитних ресурсів. Ці наміри я озвучив на міжнародній конференції щодо ринку зерна, яка днями проходила в Києві. І всім учасникам, а це були понад 600 представників найкрупніших споживачів, трейдерів, фінансових та страхових інститутів з 53 країн світу, від імені нашої корпорації надійшов чіткий і щирий месидж. Ми – відкриті для партнерських відносин і співробітництва з усіма міжнародними структурами і споживачами вітчизняної сільгосппродукції! Ми запрошуємо світові фінансові інститути до спільних проектів та інвестування в найперспективніший сектор економіки України!
Чи розглядається можливість придбання додаткових елеваторів і перевалочних потужностей?
Наразі таких планів немає. Ми зосереджені на модернізаціїта розширенні уже існуючої в розпорядженні корпорації логістики та інфраструктури, з тим щоб подвоїти її потенціал.Нагадаю, що нинішні потужності корпорації з одночасного зберігання зернових і технічних культур становлять близько 2,96 млн. тонн, а потужності з перевалки на експорт – 2,38 млн. тонн.
Компанії «Хліб Інвестбуд» часто закидають отримання більшості експортних квот, вбачаючи у цьому ознаки монополізму. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
Насправді, має місце відверте маніпулювання цифрами, внаслідок чого окремими ЗМІ тиражуються безпідставні звинувачення в монополізмі. Компанія поточного маркетингового року отримала 20,8% від загального обсягу експортних квоту результаті розподілу квот комісією при Мінекономіки. Окрім нашої компанії, квоти, а відтак і право на вивезення зерна, отримали за результатами першого засідання комісії 26 компаній, за результатами другогозасідання – 29 комерційних структур. Усі ці структури нарівні з «Хліб Інвестбудом» здійснювали вивіз зернових закордон. То про яку тоді «монополізацію» експортного ринку йде мова?
Якою бачите очолювану вами компанію через 3-5 років?
Бачу її у складі потужної та успішноїкорпорації. Потужної не за величиною чи домінуючим статусом на ринку, а ефективністю та надійністю.

Журнал «АгроПерспектива»

Источник: PRESS-КАРПАТ | Прочитать на источнике