На захист доброї справи

Низка засобів масової інформації підняли інформаційну хвилю на підставі статті недільної широкоформатної газети «Sunday Times», в якій йдеться про те, що нібито діти у Торезькому психоневрологічному дитячому інтернаті голодують. На адресу облдержадміністрації надійшов лист-спростування від координатора міжнародної громадської благодійної організації «Життя для сиріт» пана Фортуньєва Георгія Федоровича з приводу статті в «Sunday Times». Наводимо повний текст листа.
«На статтю в «Sunday Times» від Терези Філлмон
Дорогі друзі !
До Вас звертається пан Фортуньєв - координатор міжнародної громадської благодійної організації «Життя для сиріт".
Я мешкаю в місті Києві, вул. Ентузіастів 3 кв. 77, Україна. Неодноразово за завданням благодійного об'єднання міжнародних усиновителів "Життя для сиріт" я відвідував Ваш Торезький інтернат для розумово відсталих дітей. І раптом я прочитав статтю в газеті «Sunday Times», ініційовану керівником благодійного фонду "Його діти теж" Терезою Філлмон. Вірніше сказати - інспіровану, тому що в цій статті ми наочно стикаємося з так званим інформаційним кілерством. Справа в тому, що об'єднання "Життя для сиріт" зіткнулося з цією жінкою 4 роки тому, коли вона в Інтернеті очорняла роботу "Життя для сиріт" з метою залишитися єдиним оператором на ринку надання благодійних послуг в Україні. Аналіз її роботи в Макіївському будинку дитини для ВІЛ інфікованих і в Торезі свідчить про те, що Тереза Філлмон влаштувала фінансову годівницю з благих намірів жалісливих іноземців з метою надання допомоги українським сиротам та інвалідам. Коли ж директор Торезького інтернату Васякін Олександр Григорович відмовив знахабнілій авантюристці у відвідинах інтернату, вона вирішила помститися йому. І вибрала ефективний спосіб: ввела в оману редакцію газети і незаслужено облила брудом людину, приплутавши сюди велику політику.
Як говориться, спробуй тепер відмитися. Ця гебельсівська політика завжди приносила дивіденди негідникам. Але, у разі Торезького інтернату ця провокація не пройде: досить тверезо подивитися, скільки доброго зроблено для розвитку лежачих дітей за останні 5 років, щоб твердо сказати: не дивлячись на реальні труднощі в роботі з такою важкою категорією дітей, персонал на чолі з директором не тільки забезпечує годування дітей (домисли про голодування дітей - жахлива неправда), але і вишукує додаткові можливості для реабілітації та розвитку лежачих дітей. І не дивно, що 13 з них почали самостійно рухатися!
Воістину, директор тягне віз, а Тереза Філлман робить його, а разом з ним, що найстрашніше, його вихованців - жертвами. Я піднімаю свій голос на захист доброї справи, яка повинна мати продовження в практиці роботи адміністрації інтернату спільно з благодійними організаціями. На Сході є гарне прислів'я: "Собаки гавкає, а караван іде!"

Источник: Донецька обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике