Живий класичний квас все важче знайти на торгових прилавках Хмельницького

Квасом важко назвати ті напої, що продаються сьогодні на ринку Хмельницького. Адже, як запевняють і технологи, і санепідеміологи, технології виробництва квасу зовсім не схожі на ті, що були ще за радянських часів, хоча й відповідають ДСТУ. Згідно стандартів квас можна виробляти двома способами. Перший — на основі живої культури (приготування сусла, бродіння, купажування, фільтрація і розлив), другий — із додавання концентрату, який на смак схожий до класичного квасу. Сучасні виробники найчастіше вибирають останній спосіб. Це підтверджують самі санепідеміологи. «Коли проводили бактеріальні аналізи розливного квасу, то порушень ніяких не було виявлено, адже цей напій в основному виготовляється на основі концентрату, то які там можуть бути мікроби?! І термін придатності у нього значно довший, ніж у живого квасу», - каже завідувач відділенням гігієни харчування Хмельницької міської санепідеміологічної станції Валентина Щавінська. За інформацією заступника начальника управління в справах захисту прав споживачів в Хмельницькій області Олександра Авузяка, скарг від хмельничан на квас не надходило. Більшість з нас пам'ятає ще той квас з легким приторним смаком і запахом жита та дріжджів, який продавався на розлив у великих бочках жовтого кольору. Ці бочки стояли у кожному мікрорайоні. Де ж вони зараз поділися?. Як довелося дізнатися кореспонденту «Ділового тижневика «ВСІМ», більша частина бочок належала заводу безалкогольних напоїв, що на той час був найбільшим місцевим виробником квасу. Після реорганізації підприємство розпалося і, відповідно, припинилися всі виробничі процеси. Фактично з 2003 року хмельничани втратили можливість насолоджуватися квасом державного виробника. Директор ТОВ «Безалкогольні напої» Катерина Назарова розповіла: «Квас тут виготовлявся шляхом бродіння і вважався живим. При температурі +3, +4 градуси його термін придатності становив дві доби. Тому напій портібно було швидко продати». Виготовлення квасу — це сезонна робота. Був час, коли на заводі безалкогольних напоїв за день виробляли сорок тонн квасу. Як згадує Катерина Михайлівна, за робочу зміну до заводу порожні бочки приїжджали по кілька разів, люди купували цей напій банками. До речі, у радянські часи бокал квасу (500 міліграм) коштував 20-30 копійок. Зараз його середня ціна становить три гривні. Іншим державним виробником квасу було міське споживче товариство «Кооператор». Підприємство мало своє, на той час, сучасне обладнання та спеціальний квасний цех. Але при розпаді Радянського Союзу «Кооператор» призупинив свою діяльність (зараз на території товариства побудований продовольчий ринок - прим. авт.). ТОВ «Добряк» виробляє квас більше п'яти років. «Ми готуємо напій виключно за технологією бродіння без додавання штучних консервантів та антиоксидантів. Розливаємо в кеги, не використовуємо жодної іншої тари», - розповів директор ТОВ «Добряк» Віталій Вітвіцький. За словами Віталія Володимировича, справжній квас повинен мати легкий відтінок дріжджів (або культури), аромат хлібних сухариків, можливий присмак сухофруктів, має відчуватися легке пощипування. «На хмельницькому ринку квасу найбільш значими є квас «Ярило», «Оболонь», «Добряк», також квас «Першої приватної броварні» (місто Львів) та квас «Древлянський» (місто Радомишль»), - сказав Віталій Вітвіцький. У Хмельницькому квас реалізують в основному в кегах на розлив. Дізнатися, квас якого виробника тобі наливають, можливо тільки, якщо запитати про це продавця. У більшості точок продажу говорять: «Це живий хлібний квас, купуйте». Хоча насправді це не відомо, тільки любитель квасу може сказати чи квас натуральний, чи це суміш концентратів з водою.
Источник: www.20minut.ua

Источник: Хмельницкая Афиша | Прочитать на источнике