Нелли Босиева: Господи, ведь пробивает же наших депутатов иногда на достойные поступки!Накануне новогодних праздников Верховная Рада Украины проголосовала о проведении 13 апреля 2011 года слушаний по вопросу сбережений вкладчиков Сбербанка

Нелли Босиева, председатель общественной организации «Союз защиты вкладчиков, потребителей банковских услуг» Искренне радуюсь, потому что это конкретный результат поездки нашего актива в Киев! Как, действительно, все оказалось правильно и своевременно. Я имею в виду встречи и цепочку: Симоненко, Ефремов, Пеклушенко, Аржевитин, Хара… Благодаря проведенным диалогам все оказались подготовленными к нужной подаче и восприятию темы и связаны с нами обещаниями или знакомством. Господи, ведь пробивает же наших депутатов иногда на достойные поступки!
Я радуюсь, потому что знаю закулисье произошедшего и могу оценить роль «Союза...» в принятии положительного решения Верховной Рады о проведении парламентских слушаний, на которых настаивала наша организация.
Парламентским слушаниям быть! Это очень хорошая новость и первая наша маленькая победа. Хотя, если вдуматься, не такая уж и маленькая – далеко не всем дана сила убеждать парламентариев!
Огромное спасибо всем депутатам, кто чувствует свою персональную ответственность за судьбу советских сбережений. Спасибо запорожским депутатам и, прежде всего, Алексею Васильевичу Бабурину (он проложил нам, своим избирателям, дорогу в высокие кабинеты!) и Александру Николаевичу Пеклушенко (его голос как председателя Комитета Верховной Рады по финансам и банковской деятельности прозвучал очень весомо и убедительно!). Спасибо Петру Николаевичу Симоненко за оперативное выполнение обещания, которое он дал нашей группе в своем центральном офисе 30 ноября, – подготовить проект постановления парламента по данному вопросу. «Союз защиты…» услышали в Верховной Раде!
Уважаемая всеми нами, вкладчиками, «Индустриалка», очень прошу вас опубликовать выступления, прозвучавшие во время обсуждения вопроса о проведении парламентских слушаний, из уст народных депутатов. Поверьте, это очень необходимая всем членам «Союза защиты вкладчиков, потребителей банковских услуг» информация.
Из выступления Петра Симоненко:
«Ми, народні депутати, члени фракції Компартії: Симоненко, Матвєєв, Цибенко – вносимо на ваш розгляд проект постанови, який передбачає проведення у квітні 2011 року парламентських слухань на тему «Про державну політику щодо вирішення проблеми повернення та компенсації втрачених, знецінених заощаджень громадян України».
Ще раз хочу звернути вашу увагу, що відповідно до статті 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень» на 1 жовтня 1996 року заборгованість складала 131 мільярд гривень. Зазначений закон передбачав певну систему повернення цих заощаджень. Але вже 17 січня 1997 року були внесені зміни, які виключили положення про те, що втрачені заощадження відносяться на державний внутрішній борг. І саме з цього часу у нас і зруйнувалася система повернення заощаджень відповідно до закону.
Ви всі добре знаєте, що страждають наші сьогодні громадяни. Постійно на всіх зустрічах вони звертаються до нас, до народних депутатів, з наполегливими вимогами як можна скоріше повернути ці заощадження, які були вкрадені у них. Формуються громадські організації, люди чекають від нас конкретних результатів.
Але за попередньою ось нашою організацією роботи у нас виникали розбіжності у розумінні того, як можна повернути ці заощадження. Тому фракція Компартії запропонувала: давайте ще і ще раз уважно розглянемо всі пропозиції, проведемо парламентські слухання, обґрунтуємо ці конкретні наші дії і виробимо механізми, за якими ми нашим виборцям якраз і будемо гарантувати повернення цих заощаджень. Це зароблені гроші. Це гроші наших батьків і матерів. Це їхня доля і майбутнє…»
Из выступления Александра Пеклушенко, председателя Комитета Верховной Рады по финансам и банковской деятельности:
«Мы прекрасно понимаем, что это одно из самых болезненных и самых чреватых для нашего населения явлений. Практически все депутаты, которые работают в округах, знают, 50 процентов людей, которые приходят на прием спрашивают: когда вы нам вернете наши деньги? Вы – это мы с вами, государство.
Повторю в очередной раз. Банк может быть коммерческий, но право его работать или не работать лежит за государством. И государство обязано, если банк лопнул, банковская система, вернуть гражданам их кровно заработанные деньги. Поэтому я очень хочу, чтобы эти парламентские слушанья ни в коем случае не превратились в очередную говорильню, где мы расскажем нашим людям, как много нужно денег, как трудно эти деньги им вернуть. Мы должны найти концепцию и четкую программу, расписанную по годам. Мы должны четко сказать, что каждый человек, и каждый его потерянный рубль это государство гарантирует вернуть.
Надо реалистично подойти. Взять государству на себя обязательство и люди должны быть уверены, что деньги, которые у них украли, они будут возвращены если не им, то их потомкам до копейки. Вот с этой философией мы хотим провести эти парламентские слушанья…
Я очень прошу Кабинет министров отнестись самым серьезным образом к подготовке. Разговор будет трудный, тяжелый. Здесь нет наших и ваших. Здесь есть наши граждане, которые должны получить свои деньги».
Из выступления Ярослава Сухого, заместителя председателя Комитета по вопросам социальной политики и труда:
«З третього скликання Верховної Ради я 8 раз очолював робочі групи по доведенню до голосування різного роду законопроектів, які були покликані повернути заощадження. В цій сесійній залі неодноразово проводилися парламентські слухання, на яких ми виробляли наші рекомендації. Закони не працюють, рекомендації не виконуються. Тому я до того, аби ми реально, щиро, конкретно, з відкритими очима підійшли до цієї проблеми. Ми повинні розуміти: тільки в комплексі, тільки в системній послідовності ми зможемо підійти до розв’язання цієї проблеми. Я почну з кінця.
Пригадайте, шановні, законопроект, по-моєму, Цибенко, Симоненко про «Криворіжсталь». Коли була продана за 24 мільярда «Криворіжсталь», ми прийняли закон повернути 9 мільярдів на заощадження. Що це нам давало? 37 процентів вкладів були би закриті, по 5 тисяч гривень. Ми не маємо реєстру. Тільки з цього року офіційно затверджений Державний реєстр вкладників. Нам потрібно з’ясувати, що собою являли оці 131 мільярд, якими нас постійно лякають, бо на 1 січня 1991 року на рахунках наших громадян в ощадкасах в Україні був нуль! Кошти були списані в Ощадбанк Радянського Союзу. Правонаступник Радянського Союзу Росія. Тут надзвичайно важка буде проблема і розмова з Росією про ці кошти.
Ну, і останнє. Я не випадково сказав про добру волю. До тих пір, поки законопроект не внесе уряд, ми постійно з вами будемо мати одну і ту ж саму картину. Різна ідея, різні підходи, вето на закон. Має внести цей законопроект Міністерство фінансів, з’ясувавши, яку суму Україна повинна взяти на себе як на державний борг і розробити систему видачі цих коштів. Я думаю, ця проблема не є невирішеною. При добрій волі і спільній дії ми її розв’яжемо в короткий час».

Источник: Газета “Индустриальное Запорожье” | Прочитать на источнике