Валерій Шабельников: перші кроки першої команди

У вересні тренер ДЮФШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського Валерій Шабельников розпочав набір наймолодшої групи – хлопців 2003 року народження. Після чотирьох місяців роботи, відпускаючи дітей на новорічні канікули, Валерій Володимирович підбив перші підсумки, розповівши про особливості виховання зовсім юних футболістів і власних нововведеннях до тренувального й організаційного процесу.
- Валерію Володимировичу, на які характеристики ви звертали першочергову увагу, набираючи групу семирічних хлопців?
- Є низка критеріїв, за якими проходить набір до початкових груп. Це координація, швидкість, антропометричні дані. Важливим чинником є рівень інтелектуального розвитку, швидкість мислення, а, мабуть, найголовнішим – здоров’я дитини. Я представляю, якщо можна так висловитися, перший етап набору, який включає три вікові групи: із хлопцями 2001 року народження працюють тренери Віталій Хмельницький та Юрій Ястребинський, із 2002 роком народження Сергій Величко та Володимир Аникеєв, а з 2003 роком народження я та Валерій Краснощок. Старшим тренером молодшої вікової групи є Олександр Шпаков.
Цього року я приділив особливу увагу розробці власної системи перегляду та відбору дітей. Ми оптимізували її, впровадили сучасні інновації. Та отримали відмінний результат! Кожні вихідні у вересні-жовтні до мене на оглядини приходили по 30-40 хлопців! Зараз це вважається дуже хорошим показником. Хоча, для порівняння, в 1970 році, коли я проходив оглядини (він тоді проводився на стадіоні «Динамо»), дітьми та їхніми батьками були зайняті всі центральні сектори. Зараз інший час, у дітей з’явилися альтернативи. Та й футбольних шкіл стало більше, між ними за перспективних хлопців виникає серйозна конкуренція. Але завдяки привнесеним нововведенням, нинішній рік порадував мене: прийшло багато хлопців обдарованих, захоплених футболом. Із ними приємно працювати та йти до поставленої мети.
- У сім років дитині складно прийняти усвідомлене рішення, чи хоче вона своє майбутнє пов’язати з футболом. Виходить, у цьому процесі визначальне слово за батьками?
- Якщо це так, то тільки спочатку. Потім усе стає на свої місця. Коли дитина серйозно захоплена спортом, у неї є бажання відвідувати тренування та самовдосконалюватися, це стає відразу помітно. Роль батьків дуже важлива в плані забезпечення відвідування дітьми тренувань. Ми займаємося чотири рази на тиждень, не в кожного батька, мами чи іншого члена сім’ї є можливість вчасно привезти дитину. Наші тренування проходять у різних кінцях міста – на базі на Нивках, чи в Кончі-Заспі. В такій ситуації батьки, які мешкають неподалік один від одного, намагаються кооперуватися, по черзі відвозити на тренування дітей. Якщо їм вдається налагодити цей процес, а їхні діти мають інтерес для нас, це ідеально. Інакше ми рекомендуємо перейти до футбольної секції ближче до місця проживання. У нас склалися хороші партнерські та дружні стосунки із тренерами інших футбольних шкіл Києва. Це «Юність» (тренер Максим Мерзлюк), «Дарниця» (Павло Петриченко), «Оріон» (Віктор Твардовський та Віктор Карбовський) та інших. Таким чином, ми вирішуємо важливу методичну та гуманітарну задачу: не пропустити талант, дати кожній дитині шанс розвинути природні дані! У такому віці це, мабуть, найважливіший та найделікатніший момент. Ми, у свою чергу, продовжуємо стежити за динамікою розвитку хлопців у цих групах.
- Раніше ви працювали з групами старших віків, серед ваших вихованців Денис Бойко, Влад Калитвинцев, Дмитро Непогодов та інші. Наскільки відрізняється специфіка роботи з найменшими футболістами, які зміни довелося внести до своєї роботи?
- Спочатку хочу сказати, що в кожного віку існує специфіка підготовки. Для нашої вікової групи, якщо казати стисло, найголовніше – послідовність і поступовість. У цьому віці основний акцент робиться на техніці володіння м’ячем і більшість вправ на тренуваннях мають відповідну спрямованість. Це прийом м’яча, передачі, спеціальні естафети, рухливі ігри з елементами інших видів спорту, загальна координація та багато чого іншого. Проводимо міні-турніри. У командах по три-чотири людини, таким чином, кожному гравцю дається можливість більше часу проводити із м’ячем, не «вимикаючись» з колективних дій. По мірі дорослішання дитини особливо важлива, хочу акцентувати увагу, спадкоємність у тренерському колективі, вірність єдиним традиціям, яка не заперечує, втім, різноманітності методичних форм.
- Розподіл на амплуа серед ваших підопічних також умовний?
- Зараз я з обережністю ставлюся до цього питання. Головне – техніка, і ще раз техніка, постійне підвищення навичок володіння м’ячем. У цьому віці всі хлопці хочуть грати в атаці, забивати м’ячі. Хоча, в нинішній групі є виключення. Відразу двоє хлопців висловили бажання спробувати себе в якості воротарів. Причому антропометричні дані в них для цього відповідні.
- За власною ініціативою минулої осені ви набрали підготовчу групу з шестирічних хлопців. Пробний хід себе виправдав?
- Безумовно. В європейських країнах, а вже й у деяких футбольних школах Росії, підготовка розпочинається з п’яти-шестирічного віку. Чим раніше тренер почне цілеспрямовано працювати з дитиною, тим більше він встигне вкласти в нього. До цього підштовхує конкуренція між клубами, кожен із яких намагається залучити до своїх лав перспективного хлопчика. У попередньому навчальному році я вів групу з двадцяти людей, паралельно проводячи оглядини новачків. Зараз десять із них продовжили навчання в ДЮФШ «Динамо». Так само діє й мій колега, тренер 2003 року народження Валерій Краснощок.
- Скільки юних футболістів, відповідно до статистики, з першого набору доходить до випуску?
- Це дуже важливий момент, який є показником роботи селекції на початковому етапі. Тобто, чим кращих хлопців ми зараз відберемо, проглянувши максимально велику кількість кандидатів, тим якіснішим буде випуск. Якщо говорити мовою статистики, рік на рік не доводиться. У групі одного віку це може бути до 10 хлопців, які надалі продовжать виступати на професійному рівні, в іншому – лише 2-3.
- Одним з інструментів вашої роботи стало створення сайту. Вирішили йти в ногу з часом на всіх напрямках?
- Розробив сайт (www.dynamokids.kiev.ua), а тепер займається його підтримкою, впровадженням тих інновацій, про які ми говоримо, мій колега Віктор Карбовський. Ми створили цей сайт – яскравий, динамічний, цікавий – для наших дітей та їхніх батьків. Також він має благородну місію – популяризація дитячого футболу в Україні, інструментом для залучення талантів до нашої школи.
Окрім інформації про ДЮФШ та розкладу тренувань, на сайті публікуються новини групи, фотографії тренувань, результати тестів. Усе це є серйозним мотиваційним моментом. Наприклад, кожен місяць на головній сторінці виставляється фотографія найкращого гравця групи, найстараннішого, найбільш працьовитого... Для кожного з хлопців це стає нехай маленьким, але першим успіхом, додатковим стимулом ще відповідальніше підходити до навчання грі у футбол. Батьки, які бажають направити дітей на оглядини до ДЮФШ, в розділі «Хочу до «Динамо» можуть дізнатися про наші вимоги й тут же заповнити наведену анкету. Для спілкування між дітьми та батьками на «форумі» є дві окремі «гілки». В цілому, сайт виявився ефективним інструментом додаткового контакту між тренером, учнями та їхніми батьками, об’єднав нас у прагненні створити в групах атмосферу дружби, поваги, взаєморозуміння та відданості улюбленому виду спорту.
Дмитро Шаповал, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)

Источник: ФК «Динамо Київ» Офiцiйний сайт | Прочитать на источнике