Доведеться мені тимчасово припинити розповідь про 7 чудес Києва (нагадаю, я вже розповів про Золоті Ворота і Софію Київську), щоб повідомити про унікальну подію, яка відбулася в Києві цього понеділка, 19 липня.
Акція «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» спільно з її ініціатором Миколою Томенком та мною (я традиційно очолював Київський регіональний оргкомітет) представила журналістам ті об’єкти, що в загальнонаціональному рейтингу представлятимуть столицю України. Це два унікальні за своєю красою та історією палаци: Маріїнський і Кловський, а також наймогутніша фортифікаційна споруда столиці – Київська фортеця.
На жаль, від Києва ми не могли подати такі відомі споруди, як будинок з химерами, шоколадний будиночок, замки Ричарда та Барона, інші унікальні міські палаци. Річ у тім, що в умовах конкурсу чітко прописано: йдеться про класичні палаци, яких чимало в невеличких містечках та селах, проте їх рідко будували у великих містах. Київ багатий на міські палаци. Тому Київський оргкомітет вирішив провести в Києві окремий конкурс: 7 чудес Києва: палаци. Вже у серпні киянам буде запропоновано для інтернет-голосування 21 палац Києва з яких треба обрати сім.
А поки, коротко про ті пам’ятки, що представлені на загальнонаціональний рейтинг (в ньому беруть участь понад 130 фортець, палаців і замків) і за які нам, киянам, доведеться голосувати на сайті акції. Вже зараз закликаю віддати голос за Київську фортецю, в якої, як на мене, найбільше шансів стати одним з 7 фортечно-палацових чудес України. Київська фортеця – несправедливо забута нами, киянами, пам’ятка. Ми про неї мало знаємо і не надто часто туди ходимо. Історія фортифікації Києва розпочиналася ще наприкінці V – початку VI століть. Першим таким об’єктом стало городище на Старокиївській горі, яке було укріплено земляними валами. Спорудження Київської фортеці у сучасному вигляді було розпочато в перші роки XVIII століття. Протягом століття Київська фортеця активно розбудовується, так, до кінця XVIII - початку XIX століть крім відкритих укріплень на території Печерської фортеці було зведено чимало й інших важливих споруд, зокрема Васильківську та Московську брами, пороховий погріб, будинок арсеналу, казарми, склади. Загалом, будівництво Київської фортеці як важливого фортифікаційного комплексу тривало понад півтора століття, починаючи з 1706 pоку, коли було закладено Києво-Печерську цитадель, і завершуючи Лисогірським фортом, спорудженим у 1877 році. Незважаючи на те, що з часом комплекс фортеці втратив своє стратегічне значення, чимало споруд оборонного призначення збереглися до нашого часу.
Київська фортеця – потенційно чудове місце для відпочинку киян. В її складі чимало споруд, в тому числі й відомий Косий капонір. Отож, саме розвиток цього комплексу може принципово змінити культурне обличчя Києва, дати шанс виникнути новим галереям, музеям, концертним майданчикам.
Що стосується Маріїнського та Кловського палаців, то вони дуже обмежені у публічному використанні, оскільки в одному з них розташована резиденція Президента, а в іншому – Верховний суд України.
Олександр Бригинець, письменник, голова Постійної комісії з питань культури і туризму, «Вечірній Київ»
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3733/news/1279716434.html
Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Нові київські претенденти на 7 чудес України"