Язик до сертифіката доведе

Кожному, хто планує навчатися за кордоном, рано чи пізно доведеться складати іспит для здобуття мовного сертифіката. А літо – ідеальна пора для підготовки до нього та мобілізації усіх лінгвістичних зусиль Хитрі абревіатури FCE, CAE, KET, PET, TCF, DFA… – це все скорочення світових сертифікованих мовних іспитів. У кожного з них своя мета: визначити мовну готовність людини чи то «гризти граніт науки» в одному із вишів світу, чи то працювати в іноземній країні. Проте структури кожного з перелічених тестів, особливо для вступу до закордонних ВНЗ, дуже схожі між собою незалежно від мови. Про мовні іспити – для новачків. Отже, на більшості таких міжнародних тестів екзаменатори перевіряють усі навички володіння мовою: розуміння на слух, читання, письмо і усне мовлення. Теми для усної частини іспиту та для письмової обираються з-поміж найактуальніших. А для читання і розуміння на слух використовують фрагменти теле- чи радіопередач, газетні та журнальні статті, лекційні виступи, рекламні оголошення, вижимки з довідників, енциклопедій чи із сучасної літератури. Найпопулярніші лінгвістичні «тортури» Серед найвідоміших англомовних іспитів у студентській спільноті – TOEFL та IELTS. Зрештою, найбільша кількість освітніх програм – саме англомовна. Перший іспит, TOEFL, – один з найпопулярніших тестів, розроблених у США для вступу до американських, канадських, австралійських, і навіть деяких європейських ВНЗ. Щороку екзаменаційна комісія оцінює близько мільйона результатів тестування, які стікаються до Принстона із 170 країн світу. Українці складають іспит через інтернет. Тестування проходить 30-40 разів на рік і коштує 165 доларів. Другий іспит, IELTS, – британська версія тесту з англійської для іноземців. Сертифікат із цього мовного тесту знадобиться всім, хто вступає до вишів Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, а також багатьох американських ВНЗ. Скласти цей тест можна в офісі Британської Ради в Україні, а викласти за нього доведеться 1450 гривень. Проходить він досить часто – приблизно раз на місяць. До речі, «термін придатності» обох іспитів – два роки. Сертифікат, який завжди з тобою Дипломи DELF та DALF є офіційними дипломами Міністерства освіти Франції. Відповідні іспити адмініструються Французьким культурним центром. Українські студенти, які вирушають на навчання до Франції, мають складати DALF. Останній відбувається лише три рази на рік і коштує 190 гривень. Особливість цих дипломів – результати дійсні протягом усього життя людини. Диплом і німці Ще один «вічний» диплом – TestDAF. Це німецький аналог американського іспиту TOEFL. Його вартість – 130 євро. У випадку невдачі тест можна перездавати п’ять разів на рік в університеті ім. М. Драгоманова. А от у самій Німеччині, аби мати допуск до вищої освіти, студенту доведеться пройти більш авторитетне мовне випробування під назвою DSH. Останнє складають лише на німецькій території за 3-4 тижні до початку навчального року. На додачу, DSH може бути як безкоштовним, так і платним, залежно від обраного університету. Ціна за нього інколи сягає 150 євро. До речі, тест можна перездати лише один раз, та й те – не раніше, ніж за три місяці. І, насамкінець, варто додати, що «бувалі», тобто ті люди, які складали подібні мовні тести, радять: навіть якщо не їдете навчатися до іншої країни – все одно складіть іспит. Мати такий сертифікат завжди корисно. «Секрети успіху» від екзаменаторів 1. Бажано записатися в мовну групу з підготовки до конкретного сертифікованого іспиту. До слова: курси з підготовки до IELTS коштують 1750 гривень улітку та 1900 гривень восени (тарифи Британської Ради); підготовка до DALF – 1820 (пільговий курс) та 2140 гривень (тарифи Французького культурного центру); до TestDAF – 795 гривень (тарифи Гете-Інституту). 2. Знання структури іспиту – на першому місці за важливістю. – Переконана: знання структури іспиту і типів завдань буває набагато кориснішим, ніж загальний рівень володіння мовою. Володіння такими навичками дуже зекономить час і спрямує зусилля людини в правильне русло, – коментує ситуацію менеджер екзаменаційного відділу Британської Ради в Україні Наталя Колтко (IELTS). 3. Усі мовні іспити розраховано на перевірку не лише мовних навичок кандидата на отримання сертифіката, а й його уміння логічно і послідовно висловлювати свої думки та загальної поінформованості про країну, до якої він збирається від’їжджати. – Французи – дуже логічні люди. Для них важливо те, як людина мислить. Недостатньо просто добре говорити французькою – треба знати, що говорити. Тобто, володіти базовими знаннями з тієї чи іншої теми. Для цього бажано регулярно читати французьку пресу чи дивитися французьке телебачення, – розповідає екзаменатор з DALF та викладач Французького культурного центру Алла Акіньшина. 4. Найбільше слід «тренувати вухо», тобто постійно слухати записи іноземною мовою. Аудіювання – одне з найслабкіших місць українських студентів. 5. Слід ураховувати відмінності вітчизняних мовних іспитів від іноземних. Кожна країна має національні особливості складання тестових завдань. Тому слід вивчити норми їх виконання. – Тип завдань – дуже специфічний. Приміром, одне із завдань – описати графік з якимись даними. Для його виконання бажано володіти певними мовними кліше і планом аналізу. В жодному з вітчизняних підручників цього не вчать, – підсумовує уповноважений екзаменатор TestDAF Світлана Іваненко. Особистий досвід Володимир Кузка, Університет Мішель Монтень Бордо ІІІ, Франція (DALF): Аби скласти цей іспит, я відвідував спеціальні курси. Того матеріалу, який давався на курсах, мені вистачило з головою. Безпосередньо на тестуванні найслабкішим моїм місцем було завдання, де потрібно було зробити синтез статей, тобто об’єднати їх за головними думками, при цьому не повторюючи слова тексту. У школі ми такого не вчимо, тому для нас, українців, такі завдання – складні та незвичні. Тоді як французів цього вчать ще зі шкільної парти. На іспиті треба вміти добре контролювати свій час. Звучить дуже просто, але, насправді, потребує неабияких навичок «тайм-менеджменту». Основна порада: іти на курси підготовки, бо все-таки, коли вас змушують щось робити, то ви це робите краще. До того ж, треба постійно читати статті із журналів, дивитися французьке телебачення… Тож, замість того, щоб дивитися чергові політичні дебати, ліпше послухати французький підкаст.
«Вечірній Київ»
 

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике