Киянам розповіли, як можна провести літні канікули за кордоном, та ще й безкоштовно

Наслідуючи модний світовий тренд «освіта non-stop», молоді люди активно використовують усі пропозиції програм літніх шкіл за кордоном: відпочити у мультинаціональній компанії, підтягнути іноземну мову, насамкінець – просто навчитися чогось нового, тобто «повний фарш». Проте через кризу кількість літніх програм все-таки зменшилася. «Літня школа є гарним трампліном, аби наважитися поїхати вчитися за якоюсь довгостроковою програмою, - стверджує консультант із стипендійних програм Києво-Могилянської академії Тамара Марценюк. – Два-три тижні в літній школі легко зможуть підготувати людину до іншого культурного середовища та позбавити культурного шоку у майбутньому». Про головне – стисло Заняття в літніх школах (Summer School, Summer University, Summer Program, Summer Session та ін.) не завжди відбуваються влітку. За словами Тамари Марценюк, 5% загальної кількості подібних шкіл – це так звані «зимові» школи, або навіть «весняні». У середньому, навчання влітку триває два-три тижні, проте можна знайти школу, яка запропонує і більший термін. До речі, активний відпочинок приваблює не лише студентів, а й викладачів. Тому вчити студентів приїжджають досить знані професори з відомих у світі університетів. Організація літнього навчання здебільшого спільна для всіх типів шкіл. Удень – навчання, ввечері – культурна програма і розваги. Також передбачені екскурсії країною. Щось на зразок нашого піонерського табору. Ремарка щодо організації освітнього процесу: з «болонізацією» європейської освіти літні школи переходять на такий тип навчання, аби після його завершення студентам могли зарахувати прослухані дисципліни в їх вищих навчальних закладах. Як каже Тамара Марценюк, навчання стає дедалі серйознішим. Подавати свою кандидатуру може практично будь-хто (студенти, аспіранти, викладачі, громадські активісти тощо), та потрібно врахувати мінімальну вимогу щодо віку претендента: зазвичай, беруть студентів від третього року навчання. Обмежень «згори» за віком практично не існує. «Європейська система освіти – не така, як наша. Середній вік студентів старший, ніж в Україні, - пояснює фахівець. – До того ж, там навчаються все життя. Не дивуйтеся, коли побачите 60-річних студентів». Набір до літніх шкіл розпочинається приблизно в жовтні, а останні терміни подачі документів тягнуться від березня до травня. Готувати всі необхідні документи варто починати десь за два місяці. «Більшість шкіл переходять на подання документів он-лайн, проте деякі все-таки вимагають надіслати документи звичайною поштою. Тому цей час автоматично можна викреслити із загальної кількості днів на підготовку», - відмічає Тамара Марценюк.
Обрати собі школу Перше, на що варто звернути увагу під час вибору школи, – це наявність стипендії. Взагалі, каже фахівець, варто їхати саме до таких шкіл. Стипендія може бути повною: покриває всі витрати, навіть передбачено кишенькові гроші. Стипендія може бути й частковою, наприклад, оплачувати лише навчання. Зрештою, її взагалі може не бути. «Я практично не зустрічала літніх шкіл в Англії та США, які б надавали стипендії студентам. Зазвичай, їх школи платні. – розповідає Тамара Марценюк. – Інколи, в деяких школах доведеться сплатити лише реєстраційний збір у 400-500 доларів». Інше питання – тематика школи. Можуть бути широкотематичні заклади. Проте трапляються і дуже спеціалізовані (на них малі конкурси) або ж школи, створені з нагоди якоїсь події, приміром, річниця падіння комуністичного режиму. «Варто взяти до уваги, що європейська освіта – міждисциплінарна. А бажання вчити нове – вітається. Тому не варто думати, що, наприклад, з економічною освітою ви не можете податися до школи, де вивчають права людини», - підсумовує фахівець. І нарешті – варто бути просто уважним до всіх вимог щодо вступу до школи. Це стосується не лише документів, а й різних нюансів. Наприклад, нашої країни просто не буде в списку країн-учасників, тому всі витрачені зусилля вмить стануть марними. Проте такі помилки характеризують здебільшого початківців. З досвідом, переконує фахівець, подавати документи стає дедалі легше. Як правильно подати основні документи? Резюме (CV або Resume) CV – повний і детальний опис досягнень студента, тоді як Resume – це стислий огляд. На початку резюме має бути інформація про те, чим студент займається зараз, а наприкінці – чим займався в минулому. Цінується різноманітне волонтерство або інша неоплачувана робота. Студентові бажано розставити акценти, якщо його досягнень занадто багато. Варто зосередити увагу комісії на тих моментах, які підходять саме цій школі. До речі, резюме постійно варто оновлювати, вписуючи туди нову інформацію про себе. Бажано, хоча б раз на місяць. Слід бути дуже уважним з офіційною термінологією англійською мовою, аби грамотно описати свою освіту. «Усталені назви дисциплін, спеціальностей та ступенів можна знайти на сайтах англомовних університетів, - радить Тамара Марценюк. – Якщо ж український університет має англомовну сторінку, то варто відвідати й її, аби правильно вказати назву вашого навчального закладу. Не гребуйте послугами міжнародного відділу вашого ВНЗ». Насамкінець: усе написане слід дати почитати носію мови. Мотиваційний лист Документ, який найбільше цікавить комісію. Набагато більше, ніж гарні оцінки. Тому мотивація має бути дуже чітка і не розмита. Студент повинен переконати школу у практичній необхідності навчання саме в ній. Тому, перш ніж писати мотиваційного листа, слід ретельно вивчити всю інформацію про програму – так буде простіше вибудовувати власну мотивацію. Непотрібно відкидати побажання комісії щодо змісту листа: відповідати треба на всі поставлені запитання. «Інколи студентів обмежують до 500-800 знаків, - розповідає фахівець. – Це нормально в Європі: вміти «прорекламувати» себе у мінімальних умовах». Знову ж таки, консультація з колишніми стипендіатами та з носієм мови не завадить. Рекомендаційний лист Зміст може бути як довільним, так і обмеженим з боку школи. Рекомендаційні листи пишуть викладачі. Якщо просять два таких листи, то один варто підписати в рідній альма-матер, а інший – поза нею (приміром, у викладача на мовних курсах), зважаючи на елемент розмаїття. В ідеалі – рекомендацію англійською має написати сам викладач, в гіршому випадку – такий собі «гнучкий бюрократ», який підпише те, що студент сам про себе написав. «На жаль, викладачі не дуже люблять писати рекомендації, - констатує Тамара Марценюк. – Тому їхнє життя варто спростити: надати коротку вичерпну інформацію про програму, а також додати свої конкретні побажання щодо змісту, аби викладач не був голослівним». Поради фахівця 1. Звертайте увагу на наявність та вид стипендії. 2. Не забувайте про останній термін (deadline) подачі документів – вміло розраховуйте свій час. 3. У деяких школах вимагають підтвердження мовного рівня. Тому попіклуйтеся про складання тестів TOEFL та IELTS (або інших) заздалегідь (бажано за рік). 4. Якщо мовних дипломів не вимагають, проте рівень вашої англійської середній, то все одно – ризикніть і не бійтеся подавати. Школа – це гарний шанс побути в англомовному середовищі. 5. Проблем з візою не буде, якщо школа вчасно надіслала запрошення на ваше ім’я. Проте вона може грішити із цим і тягнути час. Не соромтеся підганяти керівництво закладу. 6. Уважно переглядайте список країн-учасниць для тієї чи іншої школи (eligibility list): чи наявна Україна (Post-Soviet або Eastern European Country) в тому списку. 7. Грамотно заповніть усі необхідні документи. 8. Бажано мати відсканований диплом, додаток до нього, заліковку, а також кілька(!) завірених копій цих документів, перекладених на англійську мову у хорошому перекладацькому бюро. ТОП-10 актуальних літніх пропозицій 1. Summer language courses in Bavaria (Німеччина) http://www-cgi.uni-regensburg.de/Einrichtungen/Bayhost/englisch/stipen_ost_e.shtml Тематика: вивчення німецької мови. Останній термін подачі документів – 18 квітня. 2. Summer courses for students from Belarus, Russia and Ukraine (програма Вісбі, Швеція) http://www.studyinsweden.se/Home/News-archive/2010/Summer-courses-for-applicants-from-Belarus-Russia-and-Ukraine/ Тематика: права людини, гендерна рівність, екологія. Останній термін – 15 квітня. 3. Jyväskylä Summer School (Юваскюля, Фінляндія) https://www.jyu.fi/science/muut_yksikot/summerschool/en/ Тематика: мікробіологія та медицина. Останній термін – 30 квітня. 4. Ohrid Summer University Programme 2010 (Македонія) http://freestudiesabroad.blogspot.com/2010/03/cfa-ohrid-summer-university-ohrid-16.html Тематика: візантійські дослідження. Останній термін – 1 травня. 5. Summer schools in Denmark 2010, Aalborg University (Олборг, Данія) http://studyindenmark.dk/study-programmes/summer-university Тематика: інформація та комунікаційні технології. Останній термін – 15 травня. 6. Scottish Universities' International Summer School (Шотландія) http://www.arts.ed.ac.uk/suiss Тематика: британська література, історія та культура, а також «креативне письмо». Останній термін – 22 квітня. 7. Dublin James Joyce Summer School 2010 (Ірландія) http://www.joycesummerschool.ie Тематика: творчість Джеймса Джойса. Останній термін – 30 квітня. 8. European Journalism Institute summer program 2010 in Prague (Чехія) http://www.tfasinternational.org/eji/about/index.asp Тематика: журналістика. Останній термін – 15 квітня. 9. Bled School of Management (Любляна, Словенія) www.iedc.si/programs/summer/dmp/ Тематика: менеджмент. Останній термін – 31 травня. 10. Summer Institute at the International School for Humanities and Social Sciences (Амстердам, Голландія) http://www.ishss.uva.nl/summer.html Тематика: наркотики, алкоголь, поп-культура, сексуальність, громадянська активність. Останній термін – 15 квітня.
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике