Американське літо

Студентська програма Work&Travel не потребує зайвої реклами. Проте кореспонденти «Вечірки» все одно вирішили ще раз з’ясувати всі деталі Ціна питання У Києві послугу Work&Travel пропонують кілька різних компаній та агентств. Здебільшого, приваблюють потенційних учасників нижчими цінами порівняно з конкурентами. Проте, радять учасники, не варто економити 50-100 доларів на власній безпеці. «Торгівля програмою стає подеколи сімейним бізнесом, коментує ситуацію менеджер однієї з компаній, яка надає послугу W&T, Олександр Семененко. – У нас в Україні її продають навіть бабусі та різні маловідомі ПП. А взагалі, не рекомендую працювати з агентствами, які займаються лише цією програмою менше десяти років». На все про все середньому потенційному W&T-івцю доведеться викласти близько 2000 доларів. Гайда працювати до Штатів! Спершу студенту доведеться достроково скласти сесію у рідній альма-матер, оскільки W&T-івець полишає Україну вже в травні, а повертається – на початку вересня. З цим у деяких вишах трапляються проблеми. Варто бути готовим до невеличкої паперової тяганини, а також до співбесіди англійською мовою з працівниками компанії. Найважливіший документ – це Job Offer, тобто контракт з роботодавцем. Звісно, можна зайнятися пошуком роботи самотужки. Послуги щодо пошуку Job Offer дуже часто пропонують колишні учасники програми, публікуючи оголошення, приміром, у соціальних мережах. Можна ризикнути, аби зекономити на таких послугах в агентстві, проте новачкам ліпше довіритися професіоналам. За словами Олександра Семененка, проводиться так званий «ярмарок вакансій» – як у реальному житті, так і он-лайн, коли співбесіди відбуваються в інтернеті. Слід зареєструватися як учасник програми якомога раніше – тоді більше шансів отримати краще місце роботи. Усі вакансії – це некваліфікована робота: працівник фаст-фуду чи парку атракціонів, рятувальник, «хаускіпер», хостесс, охоронець, круп’є в казино, портьє, касир. Середня ставка – 7,5-8 доларів за годину. Проте є й винятки – гарна англійська та досвід роботи W&T-івця можуть підкупити роботодавця, який одразу може запропонувати йому посаду менеджера або старшого офіціанта, якщо йдеться про роботу в ресторані. Варто шукати такі вакансії, де можна було б заробляти на «чайових». На «чаї» можна заробляти близько 100 доларів на день. Додому ж можна привезти кругленьку суму – близько 3000-5000 доларів. Job Offer потрібен для оформлення документа DS 2019, необхідного для того, аби отримати візу до США. Співбесіда у посольстві На форумах колишні учасники «W&T» усім початківцями радять одне – відрепетирувати сцену співбесіди у посольстві з одним із своїх друзів, які добре знають англійську. Зазвичай, у посольстві ставлять стандартні запитання, відповіді на які можна завчити заздалегідь. Проте хитрі візові офіцери це розуміють, тому можуть запитати щось на кшталт – «що ви думаєте про політичну ситуацію у країні?». Мовчати у відповідь не варто. До речі, після програми зі Штатів все ж радять повертатися, бо порушення візового режиму автоматично виключає можливість друзів і родичів учасників потрапити до Америки бодай на екскурсію. Hello, America! На перший час варто мати при собі хоча б 500-1000 доларів. Відповідальною за студента у Штатах є та чи інша «спонсорська організація» (посередник між роботодавцем і студентом). Її телефон має кожен W&T-івець. Саме до неї варто звертатися у разі виникнення проблем.
Дім, милий дім – Ми з друзями жили в комплексі ARCHS Town - він дорогий. Там був басейн, джакузі, Wi Fi… В апартаментах (три кімнати, кухня, ванна) нас жило шестеро. На місяць це ставало нам у 1775 доларів, - розповідає колишній W&T-івець Альберт, який працював у Штатах мерчендайзером. Дійсно, практика гуртом знімати дорогі апартаменти – дуже популярна серед наших студентів. Тому й радять учасники вирушати до Америки не поодинці, а з друзями. Зрештою, потенційних сусідів можна знайти на тих самих форумах. У середньому, з кожного студента – по 200-300 доларів за місяць. Житло також можна знайти за об’явою в газеті, а можна звернутися по допомогу до «спонсора». Інколи якесь приміщення пропонує роботодавець. Приміром, якщо це робота в готелі, то студент, зазвичай, живе там. Кімнати у якому-небудь хостелі коштуватимуть від 12 до 40 доларів. Три скоринки хліба З їжею всі учасники радять як один – ліпше готувати самим і не зловживати фаст-фудами. «П’ять кілограмів зайвої ваги і гормональні порушення – це не міф, а реальність, - каже W&T-івка Катерина Бойко. – Продукти, дійсно, не надто якісні. Також варто привезти з України гречку, консерви, сухарики – те, чого в Америці не знайдеш». Якщо ж усе-таки харчуватися в якихось недорогих закладах, то все це може обійтися навіть у 6 доларів з однієї людини. Та хай там як, а на їжі все-таки ліпше не економити. Не хлібом єдиним Після закінчення терміну роботи кожен учасник має право перебувати на території США ще 30 днів. Цей час усі використовують на подорожі Америкою і витрачають найбільше грошей, бо й, справді, деякі речі – набагато дешевші, ніж у нас. Проте тут теж є одне застереження: капіталістичний рай – дуже небезпечне місце для непідготовлених. Існує ризик витратити багато грошей дарма. Що радять «бувалі»? 1. Слід визначитися з метою поїздки: поїхати, аби привезти багато грошей, або ж – поїхати і побачити Америку. Це вплине на всі ваші подальші дії. 2. Добре підтягніть американську англійську. Достатньо подивитися якийсь їхній серіал мовою оригіналу. 3. Аби «відбити» програму, доведеться працювати в двох місцях. Під час пошуку другої роботи треба бути дуже наполегливим. Інколи доведеться пройти близько 10 співбесід за тиждень. 4. Беріть більше годин «овертайму». Кожна зайва година коштує в 1,5 разу більше. У великих компаніях інколи «забувають» платити за «овертайм». За цим варто стежити і дипломатично нагадувати. 5. Після приїзду одразу оформіть Social Security Number. Без нього не візьмуть на роботу. 6. Без машини – не обійтися. Орендувати можна за 300-500 доларів на місяць. 7. Американські штрафи сягають кількох сотень доларів, тому не зловживайте своєю свободою. До речі, на вулицях заборонено переносити відкриту пляшку із спиртним. 8. Відвідайте Канаду і Мексику. Тим більше, що візи до цих країн можна відкрити прямо на кордоні протягом 4 місяців. Та не забудьте взяти із собою свою форму DS, аби потім повернутися до США. 9. Під час повернення до України ліпше зірвати всі цінники з куплених товарів, стверджуючи, що це все – особисті речі, привезені з України. 10. На митниці не треба декларувати гроші, якщо сума не перевищує 700 (УТОЧНИТЬ!!!!) доларів. До 10 000 доларів декларувати вже необхідно, проте митом вони не обкладаються. Але, як кажуть учасники, ніхто перевіряти кількість готівки в кишені не буде. Історії колишніх W&T-івців Андрій Кульбаба: Спочатку мені пропонували вакансію працівника готелю, проте цей Job Offer виявився фальшивим. Украй важливо самостійно перевіряти пропозицію про роботу - достатньо зв'язатися з роботодавцем за телефоном, вказаним у документах. Незабаром влаштувався працівником фаст-фуду Subway. Робота не курна, хоча й важка. Я готував сендвічі, прибирав, працював за касою і з готівкою. Коротше кажучи, «сачкувати» не виходило. До речі, новачкам практично ніколи не дають 40 робочих годин. Американці ж готові допомогти у будь-якій ситуації, проте завжди контролюють дистанцію. Варто взяти із собою всі потрібні ліки – у Штатах вони набагато дорожчі. І не треба намагатися заробити всі гроші. Олена Мукосій: У програмі брала участь тричі. І тричі – в Сан-Дієго. Спочатку працювала у казино Harrah’s Rincon помічником офіціанта інтернаціонального буфету, потім – у тому самому місці, але хостессою. Я мала зустрічати гравців та розсаджувати їх. Гральна зала дуже велика, тому я завжди мала знати, куди вести відвідувачів. Хостесса передає по радіо кількість і «статус» гостей (у казино є різні категорії гравців: золоті, платинові, діамантові, «Сім зірок»). Відповідно до статусу формуються дві черги. Без черги проходять гравці з карткою «Сім зірок» – ці люди програють у казино не менше півмільйона доларів на рік. Коли відвідувачів мало, то працювати складніше: з усіх сил потрібно намагатися робити вигляд, що ти чимось зайнятий, і не переставати посміхатися – інакше відправлять додому раніше. Останнього разу я працювала велорикшею. На чайових інколи могла заробити близько 200 доларів за одну поїздку! Взагалі, в Штатах дуже багато наших студентів. Більшість приїжджають туди і лишаються назавжди: або йдуть учитися, або одружуються з місцевими. Ганна Стоян: Міфи і погляд крізь «рожеві окуляри» – це перше, чого варто позбутися. Не можна розраховувати ні на кого, крім себе. Америка – не вільна країна, там усе контролюється. А багато наших студентів, опинившись далеко від дому, починають робити багато дурощів і мають після цього проблеми із законом. Труднощі? Недобросовісний роботодавець, обман, недотримання договору… – все, що завгодно! По допомогу можна звернутися до поліцейського – у них там із цим усе дуже серйозно. Американці – дуже законослухняні (інколи дотримання закону стає важливішим за особисті стосунки), тому відчуваєш себе захищеним і впевненим у власних правах. До того ж, аби окупити програму, треба працювати як віл. До речі Для студентів також існують схожі програми – Work and Study Canada та Work and Study UK. Проте вони розраховані на більший термін – від 6 до 12 місяців, а також, окрім роботи на тамтешніх курортах і у сфері ресторанного та готельного бізнесу, передбачають організоване вивчення англійської мови. Відповідно, вартість програми більша – у середньому, за кожну з них доведеться викласти близько 2500 доларів за півроку перебування за кордоном та 4300 доларів – за рік, не враховуючи інших витрат.
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике