Письменник Віктор Васильчук відсвяткував життєве 50-річчя і 25-річчя творчої діяльності

27 березня у місті Коростень Житомирської області за сприяння Національної спілки письменників України відбувся творчий вечір з нагоди 50-річного ювілею з дня народження і 25-річчя творчої діяльності відомого українського письменника Віктора Васильчука.
Прийшли вітати його представники Коростенської міськради та райдержадміністрації, Житомирського обласного центру народної творчості, члени літературно-мистецької студії «Древлянка», маленькі читачі дитячої міської бібліотеки імені Лесі Українки, засновник проекту «Молода Література» і голова Молодіжного відділення «Земляцтва житомирян» Петро Щербина, поет-пісняр Микола Сингаївський та поет, прозаїк і актор Василь Довжик, голова Житомирської обласної організації НСЖУ Михайло Пасічник, заслужений артист України Володимир Савченко, поет-лікар Леонід Закордонець, коростенська поетка Галина Цепкова та багато земляків, друзів, колег і шанувальників творчості ювіляра.
Віктор Васильчук – лауреат премії імені Лесі Українки, заслужений журналіст України, головний редактор благодійної вільної газети «Вечірній Коростень», депутат міськради та автор більше 10 дитячих книжок.
«Віктор Васильчук не має великих статків та маєтків. Його основне багатство, яким так щедро ділиться з дітьми й дорослими – гуманізм, добро, душевна щедрість, любов до рідного краю і людей. А ще він заснував цікаву газету, величне літературне свято «Просто на Покрову», відродив музей-хату земляка-поета Василя Юхимовича, заснував літературну премію його імені, займається видавничою справою», – наголосила, вітаючи ювіляра, заступник голови Коростенської РДА Катерина Скляревська.
«Мені близька творчість Віктора Васильчука, тому, що вони насамперед адресовані дітям, але його з інтересом читають і дорослі», – зазначив Микола Сингаївський.
«Я теж мав нагоду писати передмову до однієї з прекрасних книг Віктора, – додав Василь Довжик, – і можу легко сказати, що це чудовий письменник. Його надзвичайно любив Василь Юхимович, тому, мабуть, і віддячує сто-годні добрими справами саме йому Віктор».
«Так соковито відобразити дух і колорит Коростенщини та Житомирщини зміг у своїх творах тільки Віктор Васильчук», – такими словами поцінував творчу діяльність письменника Петро Щербина.
«Коростень для мене завдяки Віктору став назавжди рідним, – промовив Леонід Закордонець, – Я дуже вдячний за вашу підтримку, за те, що ви видали вісім моїх книг. Тож тепер і самі беріться вже за велике, за роман, правда, не забуваючи про свої котиків, та їжаків».
Титулуючи «званням класика української літератури», голова «Українського літфоруму» Роман Кухарук зазначив: «Я не просто приїхав до друга, письменника, але й до свого вчителя. Він – справжній древлян, дуже міцний чоловік, впертий і завжди досягає своєї мети, ніколи не відмовляє, коли потрібна допомога, завжди дає шанс найменшому таланту. І поки є такий Васильчук, з нашою нацією буде все гаразд. А ще пригадую його приїзд до Києва, де він вразив столицю своїми мініатюрами, а ще – друзями, і… надзвичайним коньяком».
…Багато ще звучало добротних і щирих слів на адресу винуватця цієї надзвичайно цікавої зустрічі. Були й задушевні пісні у виконанні народного колективу «Криниченька». Читалися уривки з творів Віктора Васильчука і дарувалися квіти. Бо ж рідне Слово, скажімо, без поліських троянд або ж чорнобривців, немислиме. Як і в невмирущого Максима Рильського: «…у щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне».

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике