Мозок гостро відчуває несправедливість

Дослідники з Університету Ратджерса, Каліфорнійського технологічного інституту (обидва - США) і Трініті-коледжа в Дубліні (Ірландія) експериментально довели, що в мозку людини з народження закладено прагнення до рівності. Інформує «Освітній портал»
Неприязне ставлення людей до нерівномірного розподілу всякого роду благ легко спостерігати на прикладі заробітної плати: якщо працівник дізнається про те, що він отримує менше, ніж його колега, конфлікту не уникнути. Приємні переживання, пов'язані з такими "винагородами" (грошима, їжею, приємною музикою), контролюються окремою системою головного мозку, в яку входять вентральна частина стріатуму, вентромедіальна частина префронтальної кори та деякі інші області.
У своїх експериментах автори вивчали функціонування двох вказаних областей мозку - так званих центрів задоволення - за методикою функціональної магнітно-резонансної томографії. Групу з 40 добровольців учені розбили на пари, в кожній з яких один учасник, обраний випадковим чином, отримував перед початком досліду 50 доларів. Створивши нерівні умови, нейробіологи спостерігали за реакцією мозку на різні варіанти розвитку подій. Випробовуваному, наприклад, повідомляли, що йому дадуть 50 доларів, а його партнерові - 20; іншим разом учасник міг отримати лише 5 доларів, а його компаньйон - всі 50.
Як виявилось, результати експерименту сильно залежать від того, в якому початковому положенні знаходився випробовуваний. "Бідних" учасників цікавили ті варіанти, в яких вони отримували гроші, а передача грошей іншій людині не викликала практично жодної реакції, - розповідає професор Колін Камерер (Colin Camerer). - Це цілком зрозуміло. Дивне інше: "багаті" добровольці сильніше реагували на передачу грошей іншій людині, ніж на збільшення власного стану. Іншими словами, перший варіант їх мозку "подобався" більше".
Отримані дані свідчать про те, що навіть на базовому рівні мозок не орієнтується виключно на задоволення інтересів самої людини. Камерер, втім, відзначає, що реакції "багатих" все одно можуть мати корисливу основу. "Вигляд іншої людини, що одержує гроші, пригнічує відчуття провини", - пояснює свою думку вчений.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике