Для іноземців Україна – лише можливість заробити

Відомий український фахівець В’ячеслав Грозний активно шукає роботу. Хоча свої наміри він намагається не афішувати, в ЗМІ регулярно з’являється інформація про переговори тренера з представниками різних клубів.
Після чергового вояжу за кордон В’ячеслав Вікторович відповів на запитання “Газети”. Фахівець розповів про бачення своєї наступної роботи, висловив упевненість у тому, що вітчизняну збірну повинен тренувати тільки український фахівець, та оцінив шанси Олександра Алієва зіграти в московському “Локомотівє”.
– В’ячеславе Вікторовичу, ще восени ви говорили про те, що своїм працевлаштуванням почнете займатися після Нового року. Як просувається процес?
– Днями повернувся з-за кордону. Відпочивав, а також мав ділові зустрічі. Але, запевняю, жодних угод не підписував. Останнім часом куди мене тільки не “сватали”. У росій­ські команди, болгарські, румунські. В українські клуби ЗМІ поки що мене не відправляли. Не приховую, отримав пропозиції від деяких зару­біжних команд, навіть пропонують очолити збірну, але нікому ще не дав “добро”. До кінця місяця вирішу, займатимуся тренерською роботою або чимось іншим.
– Від чого залежатиме ваше рішення?
– Усе залежатиме від того, чи знайдеться пропозиція, яка мене зацікавить у творчому плані. Чи буде при цьому взаємодовіра з власником клубу. Це два основні моменти. Мені нецікаво тренувати кого-небудь. Останнім часом мені довелося вирішувати серйозні завдання. Хочу сказати, що боротися за зону єврокубків значно легше, ніж боротися за виживання. Психологічно різні навантаження.
– Як вважаєте, в збірну України потрібно запросити іноземного тренера чи варто шукати “свої” кадри?
– Збірну України повинен очолити український наставник. Лише вітчизняний фахівець досконало знає можливості наших футболістів, наш менталітет. Якщо приїде іноземець, то він тут нічого не втрачає. Якщо не вдасться виконати завдання, він візьме свої гроші за контрактом і поїде геть. А українець у себе вдома зробить усе для того, щоб збірна перемагала.
Іноземець прийде після чемпіонату світу на все готове, не підготувавши в нас жодного гравця. Поки іноземець вивчить мову, чемпіонат Європи 2012 року завершиться. Так не повинно бути. Наші тренери не гірші за іноземців, українські фахівці це не раз доводили. Іноземцям у наших умовах складно працювати, а ми до всього звикли.
Зрештою, серед закордонних фахівців професіонали найвищого класу мають роботу. Той самий Венгер, Капело, Ферґюнсон. Вони при роботі. А запрошувати когось із посередніх наставників, платити йому величезну зарплату – не бачу сенсу.
Потрібно поважати своїх фахівців, а не шукати панацею від усіх бід десь за кордоном. Ніхто сюди не прийде з одними благими намірами, для іноземців Україна – лише можливість заробити, а не вкласти у справу душу.
– Ті ж росіяни запросили Гуса Хідінка, після чого їхня збірна почала грати “симпатичніше”…
– Згоден, але я можу сказати, що за Олєґа Романцева збірна теж грала непогано, потрапляла на чемпіонати Європи та світу. За час його роботи виросло чимало футболістів. О. Романцев, повірте, тренер не гірший, аніж Хідінк. Просто Гуса забезпечили такими умовами, яких не було в жодного росій­ського наставника. Якби Романцев працював у таких умовах, у Росії ніколи б не постало питання про іноземного тренера. В голландця зарплатня була сім мільйонів євро на рік, порівняно з ним усі інші тренери російської збірної отримували копійки. Крім того, Хідінку на всіх рівнях сприяли так, як не робили цього за жодного його попередника. Гус – безумовно, хороший фахівець, але Романцев ні в чому йому не поступається.
– Олександр Алієв свого часу грав під вашим керівництвом у запорізькому “Металургу”. Як ставитеся до його бажання перейти в москов­ський “Локомотів”?
– Алієв – дуже хороший футболіст, дуже технічний, чудово виконує стандарти, доволі добре “читає” гру. Олександр, упевнений, іще далекий від того, щоб розкрити весь свій потенціал. Він може грати в будь-якому чемпіонаті. Не лише в російському, а й в іспанському, італійському або англійському.
Рівень чемпіонату України зростає. “Шахтар” виграв Кубок УЄФА, доволі далеко в цьому турнірі зайшло й київ­ське “Динамо” та харківський “Металіст”. Збірна України продемонструвала непоганий результат на чем­піонаті світу в Німеччині. В українському футболі багато уваги приділяють дисципліні в захисті. Гравцям нападу складно забивати, тому багато забивають захисники. Вважаю, хто добре проявив себе в українському чемпіонаті, той здатен зіграти в будь-якій європейській першості. Найскладніше ж нашим гравцям в англійській Прем’єр-лізі. Взагалі футбол англійців дуже важкий. Подивіться, скільки наших футболістів не змогло адаптуватися там. Чи не єдиним винятком є команда Арсена Венгера. Білорус Алєксандр Глєб в “Арсеналі” пристосувався, тепер на провідних ролях там росіянин Андрєй Аршавін. Річ у тім, що Венгер – дуже хороший фахівець, він уміє допомогти футболістові розкритися. Англійський футбол атлетичний, сильний, комбінаційний, у кожному протистоянні потрібно показувати максимальну самовіддачу. А це складно.
Повертаючись до Алієва, то, як уже казав, він готовий грати будь-де. Він мусить визначитися, чого хоче. Знаю, були певні нюанси в Алієва із тренерами. Лише за Сьоміна він зміг проявити себе в основній команді “Динамо”. Тепер Олександр хоче перейти до Юрія Павловича в “Локомотів”. Це питання він має вирішити з керівництвом клубу. Як на мене, він повинен виступати там, де йому комфортніше.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике